Проектна робота на тему : «Робота з батьками майбутніх першокласників»

Тема проекту: Робота з батьками майбутніх першокласників

Мета проекту: створити  ефективну модель взаємодії вчителя і батьків; визначити відношення батьків до вимог школи; створити емоційний настрій на спільну роботу; допомогти підготувати дітей до школи; покращити рівень знань батьків з питань виховання дитини; створити портрет ідеального першокласника.

Завдання проекту :

-         Збір, підготовка та розробка методичних матеріалів для реалізації проекту;

-         обговорення проблеми адаптації першокласників до навчання в школі;

-         усний журнал «П’ять шляхів до серця дитини»;

-         тренінг з батьками першокласників;

-         рольова гра «Взаємовідносини у моїй сім’ї»;

-         розробити спільно з батьками пам’ятки, поради щодо підготовки майбутніх першокласників до школи ;

-         тестування батьків «Чи готова ваша дитина до школи?»;

-         створення разом з батьками  портрета  ідеального першокласника.

Очікувані результати проекту:

-         отримання ефективної моделі системи взаємодії батьків, педагогів та дітей задля впровадження її в подальшій роботі;

-         відповідальне ставлення батьків до дітей;

-         покращення стосунків дітей та батьків.

Учасники проекту:

-         батьки майбутніх першокласників;

-         класні керівники.

Кінцевий результат: папка з матеріалами, презентація.

Проблеми адаптації першокласників до навчання в школі

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога.

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом нової діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюються все:  обов'язки, оточення, режим. Це „ кризовий період” у житті дитини, і ця її „ криза” виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Процес  адаптації  до шкільного життя у дітей триває по- різному – від 2 тижнів до 2 – 3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психологічними особливостями та стану здоров'я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або „шкільної зрілості”

Шкільна зрілість виявляється у:

1)    морфогенетичній готовності, що передбачає фізіологічну зрілість (стан здоров'я) та рівень фізичного розвитку (розвитку дрібної моторики рук і зорово – рухової координації)

2)    інтелектуальній готовності дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати та інш.

3)    Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками ( вмінням слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати…)

4)    Емоційно – вольової готовності, що передбачає вміння робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити..

5)    Мотиваційна готовність, передбачає чітко оформлювати позицію школяра. Коли дитина:

-       має належне уявлення про школу;

-       позитивно  ставиться до шкільних занять;

-       віддає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу;

-       визнає авторитет вчителя;

Психологічна готовність є необхідною умовою успішної адаптації до шкільного життя. Є чимало дітей, які все ж таки не можуть „вжитися в нову роль”. Вони часто страждають на нездоров'я, перебувають у пригніченому настрої, не повністю засвоюють навчальний матеріал, не мають близьких друзів, знають на ім'я та прізвище не всіх однокласників тощо.

Причинами шкільної дезадаптації частіше є неправильні методи виховання у сім'ї або порушення системи стосунків у школі.

До виховних помилок батьків належать:

-         надмірно завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, внаслідок чого будь – яка невдача сприймається нею неадекватно;

-         розмови про вади вчительки або недоліки школи замість акцентування дитини на приємних моментах;

-         часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, пов'язане зі школою, втрачає для неї щонайменшу привабливість.

Декілька порад щодо режиму дня:

-         12 годин сну з урахуванням обіду (1- 1,5 год.) для поновлення сил;

-         після школи не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2 – 3 години відпочити. Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 годин. Зайняття ввечері безрезультатні.

-         Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. Занять необхідно 10 – 15 хвилин перерви.

-         Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та підтримка („не хвилюйся, все вийде”, „давай розбиратися разом”), похвала навіть якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках 1 „не дарма з письма в тебе одні „2” та „3”)

  Якщо ви будете дотримуватись нижче вказаних побажань у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.

Усний журнал

«П'ять шляхів до серця дитини»

Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки насамперед мають частіше нагадувати собі таке:

1. Перед вами — діти.

2. Вони поводяться як діти.

3. Буває, що їхня поведінка нервує батьків.

4. Якщо я виконаю свої батьківські обов'язки і любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

5. Якщо я люблю їх незважаючи ні на що, вони відчуватимуть упевненість у собі і мою підтримку.

Дітям необхідна любов батьків — це одна з найголовніших потреб дитини.

Висловлювати свою любов дитині батьки можуть через:

• дотик;

• слова заохочення;

• час;

• подарунки;

• допомогу.

Дотик — один із найважливіших проявів любові людини. У перші роки життя дитини необхідно, щоб дорослі брали її на руки, обіймали, гладили по голівці, цілували, садовили її на коліна тощо. Тактильна ласка однаково важлива як для хлопчиків, так і для дівчаток. Тому, коли ви виявляєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим можна сказати набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Проте не треба хвалити дитину надто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс. Пам'ятайте, шо кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. У спілкуванні з дитиною намагайтеся говорити спокійно і м'яко, навіть тоді, коли ви незадоволені. Слід менше вимагати від дитини і частіше просити її: «Ти не міг би...», «Може зробиш...», «Мені буде приємно, коли ти...»

Якщо у вас вирвалося грубе зауваження, слід вибачитися перед дитиною. Пам'ятайте, що постійна критика шкодить їй, бо вона аж ніяк не є доказом батьківської любові. Щодня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, які свідчитимуть про любов до неї.

Час — це ваш подарунок дитині. Ви нібито кажете їй: «Ти потрібна мені, мені подобається бути з тобою». Іноді діти роблять погані вчинки саме з метою, щоб батьки звернули на них увагу: бути покараним все ж краще, ніж бути забутим. Проводити час разом — значить віддати дитині свою увагу сповна. Форми спільного дозвілля в кожній сім'ї різноманітні: читання казок, бесіда за сімейною вечерею, гра у футбол, ремонт машини, допомога на дачі тощо. І як би ви не були зайняті, хоча б кілька годин на тиждень подаруйте не лише хатнім справам, телевізору, іншим своїм уподобанням, а передусім — своїй дитині.

Подарунок є символом любові тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Багато батьків використовують подарунки, щоб відкупитися від дитини. Діти, які отримують такі подарунки, починають думати, що любов можна замінити різними речами. Тому пам'ятайте, що річ не в кількості. Не намагайтеся вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу — це плата, якщо намагаєтесь підкупити її — це хабар. Справжній подарунок дається не в обмін на щось, а просто так. Сюрпризами можуть бути тільки різдвяні подарунки та подарунки до дня народження. Інші подарунки краще вибирати з дітьми, особливо якщо то одяг. Подарунки не обов'язково купувати, їх можна знаходити, робити самим. Подарунком може стати все, що завгодно: польові квіти, камінчики, чудернацької форми гілочки тощо. Головне — придумати, як його подарувати.

Допомога. Материнство та батьківство — це професії, й дуже нелегкі. З вами укладено контракт принаймні на 18 років; і робочий день у вас ненормований. Щодня діти звертаються до вас із різноманітними проханнями. Завдання батьків — почути ці прохання й відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині й робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов'ю. Якщо батьки бурчать і сварять дитину, така допомога її не радує. Допомагати дітям — не означає повністю обслуговувати їх. Спочатку ми дійсно багато робимо за них. Проте потім, коли вони підростуть, ми мусимо навчити їх усього, щоб і вони допомагали нам.

На кожному етапі розвитку дитини ми використовуємо різні «мови» нашої любові. Тому для батьків важливо обрати саме ту «мову»  (дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу), яка веде до серця дитини.

                               Тренінг  для батьків.

                                «Стилі  виховання  в родині»

                                            План.

1.      Знайомство «Сімейне  коло»

2.      Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола»

3.      Вправа  «Ми батьки»

4.      Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»

5.      Вправа на завершення «Чарівна скринька»

1. Вправа  «Сімейне коло»

      Психолог роздає вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток відповідно до статі учасників. На фігурці протягом 5 хв учасник пише  своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час самої презентації учасників психолог прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

2.Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола».

            Психолог пропонує учасникам вважати на час тренінгу їхню групу великою сімєю, в колі якої обговорюватимуться питання взаємовідносин в сімї, виховання дитини.

      Формулюємо правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Учасники вносять свої пропозиції методом мозкового штурму. Кожне запропоноване правило обговорюється й, якщо всі згодні, записується у центрі «сімейного кола», утвореного з фігурок учасників.

                            Правила:

•        говорити по черзі (правило руки);

•        бути позитивними до себе та інших;

•        дотримуватись регламенту;

•        бути активними;

•        працювати у групі від початку до кінця.

3. Вправа «Ми--батьки».

      Учасники отримують по одному стікеру зеленого, синього та червоного кольорів. Психолог пропонує на кожному з них продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):

•        на зеленому стікері—«Як мати я хочу бачити свою дитину…»;

•        на синьому стікері—«Як мати для цього я роблю…»;

•        на червоному стікері—«Як мати я ніколи…».

      По закінченню учасники прикріплюють стікери на три аркуші формату А-1 з написами «Я хочу…», «Я роблю…», «Я ніколи …»

      Психолог об’єднує учасників у три групи. Кожна з них отримує чистий аркуш паперу формату А-1, а також один аркуш з реченнями, зафіксованими на стікерах певного кольору. Учасникам кожної групи потрібно узагальнити речення «свого кольору» й підготувати коротку презентацію результатів.

       Після презентації проходить обговорення вправи.

       Запитання для обговорення.

1.      Які думки виникли у Вас під час виконання цієї вправи?

2.      Чи замислювалися Ви над шляхами досягання того, що Ви хочете?

3.      Чи легко було продовжити речення «Як мати для цього я роблю…» та сформулювати конкретні дії? Чому?

4.      Чи завжди вдається Вам у реальному житті виконувати те, що Ви задекларували у варіанті закінчення речення «Як мати я ніколи…»? Поясніть свою відповідь.

4.Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання».

      Психолог об’єднує учасників у малі групи за методикою «Будинок іграшок». Він пропонує кожному учасникові з чарівного мішка витягти подарунок із будинку іграшок заготовлені заздалегідь наклейки із зображенням автомобілю, ляльки, ведмедика, квітки.

      Учасники об’єднуються у групи відповідно до зображень іграшки.

      Кожній групі пропонується інформація про стиль батьківської поведінки. Учасники знайомляться із запропонованим матеріалом й аналізують стиль батьківської поведінки з точки зору позитивних та негативних особливостей його впливу на процес виховання і розвитку дитини. На завершення групи характеризують певний стиль батьківської поведінки, визначаючи позитивні та негативні сторони.

                Запитання  для  обговорення.

1.      Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.

2.      Чи є випадки, коли доцільне використання авторитарного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?

5.      Вправа на завершення  «Чарівна скринька».

      Кожний учасник отримує кружечок, який символізує скарб знань, умінь, отриманих упродовж тренінгу. Психолог пропонує кожному з учасників написати про здобуті скарби. Учасники по черзі «кладуть скарби» у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на плакат із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

      Коли скринька заповнена, психолог звертається до учасників із пропозицією виказати свої зауваження та рекомендації. Він дякує групі за спільну роботу.   

Рольова гра «Взаємовідносини у моїй сім’ї»

Основнi етапи пiдготовки і проведення рольової гри:

1. Оголошення теми та мети заняття. Ознайомлення з сюжетом гри, настанова вчителя, актуалiзацiя знань батькiв.

2. Розподiл ролей (на кожен сюжет необхiдно визначити одну групу батькiв).

3.Гра (розiгрування сюжету, спостереження за мiмiкою та реакцiєю учасникiв).

4. Колективний аналiз гри (проаналiзувати обранi варiанти дiй, визначити їх доцiльнiсть: зробити висновки про можливi впливи кожного варiанту дiй на подальшi вчинки).

5. Пiдведення пiдсумкiв (визначити позитивнi та негативнi моменти гри).

Можливi сюжети рольових iгор:

— Батьки та двоє дiтей планують, як провести разом вихiдний день. Батько пропонує подивитися футбол, мати — пiти в театр, а дiти мрiють про зоопарк. Крiм того, після обiду до них у гостi приїжджає бабуся.

— Подружжя йде до свого будинку, перед яким діти грають у м ‘яча. Раптом м ‘яч влучає в жiнку.

— Мати доручила дочцi помити посуд і прибрати на кухнi. Ввечерi, прийшовши додому, побачила, що цю роботу виконує батько. На запитання, чому не зробила цього дочка, батько вiдповiв, що дозволив їй піти з подругою в кіно.

Пiдсумкова бесiда:

а) стосунки мiж батьками — основа сiмейних взаємовiдносин i їх роль у формуваннi особистості;

б) виховний потенцiал стилiв стосункiв мiж батьками (авторитарний, демократичний, конфлiктний);

в)основнi напрямки удосконалення родинних стосункiв.

Проаналiзуйте, який стиль взаємовiдносин склався мiж вами i чоловiком (дружиною) у вашiй сiм’ї, його вплив на виховання дитини.

Пам’ятка для батьків

1. Будьте для дітей прикладом у всьому.

2. Зробіть для своїх дітей куточок для занять. Коли учень готує уроки, не відривайте його на сторонні справи.

З. Вчіть дітей бути у всьому бережливими.

4. Частіше бувайте у школі, радьтесь з педагогами, психологом з питань виховання дітей, допомагайте вчителям краще навчити ваших дітей.

 5. Не кажіть нічого поганого про школу, вчителів, прищеплюйте дітям любов і повагу до школи.

6. Слідкуйте за чистотою і охайністю дитини, за акуратним утриманням підручників, одягу. Чистота і акуратність дисциплінує дітей.

7. Дотримуйтесь  режиму дня,   слідкуйте,   щоб  дитина  не перевтомлювалась.

8. Виховуйте у дітей вміння вести себе скромно і пристойно як вдома, так і на вулиці, в шкоді, в громадських місцях.

9. Виховуйте у дітей повагу до старших і молодших.

10. Не застосовуйте фізичного покарання до дітей, спокійно поясніть їм неправильність їх вчинків.

11. Заохочуйте в дітей інтерес до книги, природи, туризму, спорту.

12. Привчайте дітей виконувати посильну фізичну роботу.

13. Знайте з ким товаришують ваші діти, як вони поводять себе.

14. Пам'ятайте, що виховання дітей - головний обов'язок батьків.

15. Пам'ятайте, що тільки в тісній праці зі школою, можливо успішно вирішити питання виховання громадянина України.

Поради батькам

v Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення й перемоги.

v Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою: якою вона була вчора і якою стала сьогодні.

v Не слід постійно опікувати дитину. Будьте впевнені, що вона сама зможе подолати більшість труднощів.

v У жодному разі не лайте й не ображайте дитину, тим більше в присутності чужих людей. Поважайте почуття й думки свого сина або дочки. На скарги з боку оточуючих відповідайте так: «Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему».

v Навчіть дитину говорити про свої проблеми, щиро цікавтеся її думкою й позицією.

v Постійно спілкуйтеся з дитиною. Ваші взаємини мають ґрунтуватися на довірі. Дитина повинна відчувати, що її дитячі проблеми вам цікаві.

v Допомагайте дитині виконувати те, із чим вона не може впоратися сама.

v Ніколи не бийте дитину: це не приносить бажаного результату, а лише робить її агресивною. Засуджуйте не саму дитину, а її провину.

v Не розхвалюйте дитину незаслужено, але й не забувайте заохочувати її, якщо вона на це заслужила. Головне — оцінити зусилля дитини, а не хвалити її саму, її характер. Хваліть словом, посмішкою, ласкою, але в жодному разі — новою іграшкою або солодощами.

v Учіть дитину аналізувати свої помилки.

v Не намагайтеся все робити замість дитини, дайте їй певну свободу, щоб вона могла діяти відкрито. Пам’ятайте: дитина має право на самостійність,

v Проводьте з дитиною свій вільний час, допомагайте їй розвивати свої здібності.

v Не будуйте взаємини на заборонах: завжди пояснюйте причину й мету ваших вимог.

v Будьте терплячими до вашої дитини. Намагайтеся відповідати на всі її запитання й ніколи не говоріть, що вона багато запитує.

«Чи готова ваша дитина до школи?»

                                             

                                              Тест для батьків

Інструкція: на кожне твердження слід дати відповідь "так" чи "ні"

 1. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття його можливостей, здібностей.

2. Я надав кімнату або частину кімнати виключно для занять дитини.

3. Я привчаю дитину (з мінімальною допомогою і, як правило, самостійно) вирішувати свої проблеми, приймати рішення, піклуватися про свої обов'язки.

4. Я показую дитині можливості знайти книги і потрібні для її занять матеріали (використовуючи особисті, суспільні, шкільні бібліотеки).

5. Я ніколи не відмовляю дитині в проханні почитати їй.

6. Я постійно беру дитину в поїздки, подорожі, на екскурсії по цікавих місцях (відвідини музеїв, театрів та інше).

7. Я вітаю ігри і спілкування моєї дитини з друзями.

8. Я часто виконую разом з дитям одну і ту ж справу.

9. Я піклуюся про фізичне здоров'я дитини ( харчування, гартування зарядка, заняття спортом).

10. Я стежу, щоб малюк дотримувався режиму дня: вставав і лягав в один і той же час, мав годинник для занять, прогулянок, ігор і так далі

 Оцінка тесту

Порахувати кількість плюсів (відповідь "так"). Кожна позитивна відповідь оцінюється в один бал. Розділивши отриману суму на 10 (кількість тверджень) отримуємо середньоарифметичне число.

1-й рівень (1- 0,7 балу)

Ви правильно організовуєте шкільне життя дитини. Малюк має всесторонні інтереси, підготовлений до спілкування з дорослими і товаришами. При такому вихованні ви можете розраховувати на хороші успіхи в навчанні.

                                                                                                            

2-й рівень (0,6-0,4 балу)

У вас можуть виникнути деякі проблеми в навчанні дитини. Задумайтеся, чи є ви надзвичайно активними, чи не блокуєте ви "поле свободи" дитини, чи досить часу дитя спілкується з однолітками? Ваші роздуми дозволять вам визначити оптимальну стратегію виховання.

3-й рівень (0,3-0 балів)

У вашому досвіді просліджується головна помилка - надмірна опіка дитини, підміна зусиль дитяти власною активністю. Ви недостатньо даєте йому спілкуватися з однолітками, заважаєте йому набувати соціального досвіду.

Сподіваємося, що ваша самокритичність принесе успіх у виховній стратегії.

«Портрет ідеального першокласника»

1. Педагогічна готовність:

·         навички читання;

·         навички лічби;

·         навички письма;

·         навички малювання;

·         уміння розгорнуто відповідати на запитання;

·         великий словниковий запас;

·         загальна обізнаність.

2. Інтелектуальна готовність:

·         розвинена уява;

·         уміння орієнтуватись у просторі та часі;

·         розвинене наочно-образне мислення (уміння виділяти суттєве в явищах навколишнього середовища, уміння порівнювати їх, бачити їхню подібність і відмінність);

·         розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, ручкою, ножицями, навички малювання);

·         добра пам'ять;

·         передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи та формулювати запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки).

3. Мотиваційна готовність:

·         намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прийняття системи вимог, які ставлять школа та вчитель.

4. Емоційно-вольова готовність:

·         уміння керувати своєю поведінкою;

·         збереження працездатності протягом одного уроку і протягом навчального дня;

·         емоційна стійкість (регуляція емоцій);

·         уміння стримувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмови);

·         уміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля.

5. Комунікативна готовність:

·         бажання спілкуватися з дорослими та дітьми;

·         уміння встановлювати контакти з учителем;

·         збереження відчуття дистанції;

·         здатність до особистісного контакту з дорослим (на противагу ситуативному);

·         уміння встановлювати контакт з однолітками;

·         уміння увійти в дитячий колектив і знайти своє місце в ньому;

·         уміння виконувати роботу разом.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.     О. Онопрієнко, О. Кондратюк.  Проекти в початковій школі – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільний світ»).

2.     Т. Бишова, О. Кондратюк. Теми для обговорення на батьківських у початковій школі – К.: Редакція загально педагогічних газет, 2003. – 120 с. – (Бібліотека «Шкільний світ»).

3.     О. Коляда. Проектний день  в початковій школі. «Початкова школа» №5, 2006.

4.     І. Романєєва, Н. Колотій. Йдемо до школи : поради початківцям. Книга для батьків шестирічних дітей. – Х.: Країна мрій, 2004. – 88 с.

5.     М. Володарська. Батьківські збори. 1 клас. – Х.: Видавництво «Ранок», 2010. – 160 с. – (Класний керівник).

Поради батькам дітей шестирічного віку

Планування розпорядку дня

З року в рік батьки майбутніх учнів задаються одним і тим же питанням: як організувати режим дня першокласника? Компенсувати шкільні навантаження першокласнику допоможе правильно складений режим дня, переконані дитячі лікарі. На їхню одностайну думку, це найкращі ліки від перевтоми.

          Батьки, звичайно, можуть внести у розпорядок дня свої поправки з урахуванням часу занять у школі (в першу або другу зміну), але основні моменти все-таки краще не міняти. Отже, дитина встала (за годину-півтори до виходу в школу), зробила ранкову зарядку, поснідала (сніданок обов'язково повинен бути гарячим, і не варто сподіватися, що дитина поснідає в школі). Потім час, проведений в школі... Добре, якщо малюк дитсадівський. Режим дня у нього вже налагоджений і цілком підходить школяреві початкових класів. Правильно вчинили батьки, які не поспішили влітку відмовитися від вже встановленого дитсадівського розпорядку дня – ця гарна звичка відмінно послужить і після першого вересня.

          Прийшовши зі школи, дитина повинна обов'язково відпочити, а не сідати відразу ж за уроки (а так, на жаль, нерідко і буває у першокласників, які навчаються в другу зміну). Непродуктивно відразу після школи братися за уроки. Найкращий час для виконання домашніх завдань – з 8 до 12 ранку (якщо дитина навчається у другу зміну) і з 16 до 18 (якщо в першу). Відпочити дитині краще на повітрі, в активних іграх, в русі. Медики вважають: нормальний час прогулянки для школярів молодших класів – не менше двох-трьох годин на день.

         Для дітей ослаблених, які часто хворіють, зі слабкою нервовою системою, найкращим відпочинком буде півторагодинний денний сон у добре провітреній кімнаті. Особливо шестирічкам для відновлення сил після навчання не завадить поспати пару годин, радять педіатри. Сон допомагає не тільки нервовій системі дитини, сприяє ще і розвантаженню опорно-рухового апарату і служить хорошою профілактикою порушень постави. Ще один важливий момент, як ми допоможемо школяру організувати приготування домашніх завдань. Дуже часто цей процес затягується години на дві: у першокласника не сформовані ще навички самостійної роботи. Максимальна тривалість роботи у молодших школярів – не більше 25-30 хвилин, у деяких і того менше. Дитині необхідні 15-хвилинні паузи для збереження працездатності. Починати приготування уроків педагоги радять з менш складних, а потім переходити до більш важких завдань.

         Особливо важливу роль для першокласників грає нічний сон. Малюкові необхідно спати не менше 10-12 годин на добу. Доведено: недосип посилює стомлюваність, а хронічний недосип обов'язково дасть про себе знати погіршенням пам'яті та уваги, працездатності.

          На підтвердження того, що режим необхідний, чимало прикладів: першокласник навчається з труднощами, завжди млявий, швидко втомлюється, на уроках частенько позіхає, робить багато помилок – то букви пропустить, то не може вирішити найпростіший приклад. Мама годинами сидить з ним за уроками, а успішність все падає. У дитини з'явилися синці під очима від постійного перевтоми. Просто дитячому організму складно впоратися зі шкільним навантаженням, зберегти працездатність при сумбурному розпорядок дня, і як наслідок – неправильний розподіл навантаження на його ще не звиклий до шкільного життя організм.

 Приблизний режим для першокласника:

 7.00 - підйом

 7.00-7.30 - зарядка й умивання

 7.30-7.50 - поснідав, одягнувся

 7.50-8.20 - відправився в школу

 8.30-13.00 - навчальні заняття

 9.10-9.25 - гарячий сніданок в школі

 13.30-14.00 - дорога зі школи і невелика прогулянка

 14.00-15.00 - час обіду

 15.00-16.00 - денний відпочинок

 16.00-16.15 - перекусив і за уроки

 16.15-17.30 - виконання домашнього завдання (з невеликими паузами)

 17.30-20.30 - вечеря та вільні заняття (прогулянка перед сном)

 20.30-21.00 - приготування до сну

 21.30-7.00 - сон.

Ведемо дитину в перший клас. Поради психолога батькам першокласників

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який вже через місяць стане "дорослим" школярем, але і для його мами і тата. Часом більше самих першокласників хвилюються їхні батьки, які мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому.

Саме тому ми постаралися відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя. Поданий матеріал пропонується для батьків майбутніх першокласників та для шкільних психологів і вчителів початкових класів для роботи з батьками.

Влаштуйте прогулянку до школи. Обов'язково проведіть дитині невелику екскурсію до школи: походіть по двору і навколо неї, а потім увійдіть всередину. Бажано показати дитині, в якому класі вона буде вчитися, де знаходиться туалет (до речі, якщо дитина привчена ходити в туалет тільки вдома, то не буде зайвим під час прогулянок по місту поводити її в громадські туалети) та їдальня. Періодично можна ходити гуляти до школи, граючи по дорозі у щось. Так дорога до школи буде завжди викликати хороші асоціації у малюка.

Збирайте портфель та одягайте форму. Непогано кілька разів за місяць потренувати збори до школи: нехай першокласник самостійно надіне шкільну форму. Потім мама або тато, розкидавши його шкільне приладдя по підлозі, покаже, як збирати портфель і що куди класти.

Грайте в школу. Батьки можуть посадити дитину серед іграшок і провести "урок", при цьому попросити малюка встати, коли мама-вчителька входить в "клас", потім сісти за парту, взяти в руку ручку, відкрити зошит. Так для дитини не будуть незвичними ці "команди", коли вона почує їх у школі, і вона легко їх виконає. Також доведеться пояснити першокласникові, що в школі його будуть називати за прізвищем. Тому необхідно навчити його реагувати і відгукуватися на прізвище, наприклад, у грі в школу звертатися не інакше як "Петров", "Сидоров" і т. д.

Встаємо раніше. Місяця, щоб привчити дитину вставати раніше, вистачить. Досить щодня віднімати від її сну по 5-10 хвилин. Тоді першого вересня малюк не буде сонно позіхати на лінійці. Але пробудження дитини має супроводжуватися приємними для неї діями, наприклад, усмішкою або обіймами мами.

Дружимо з годинником. Необхідно поставити в кімнаті малюка годинник, навчивши його по ньому розбиратися в часі. Це стане в нагоді в школі, наприклад, щоб знати, скільки хвилин є на виконання завдання. Також важливо, щоб малюк вмів укладатися в терміни. Для цього слід скласти графік його звичайного дня і повісити на видному місці. А коли малюк буде, наприклад, малювати, грати або їсти, можна звернути його увагу на те, скільки йому ще залишилося часу на цю дію за розкладом.

Вчимося порядку. Нехай у малюка з'являться всілякі папки, коробочки, файлики, і він навчиться складати туди свої малюнки, фломастери та інші дрібниці. Розвивати цю навичку потрібно заздалегідь, щоб школяр не був Машею-растеряшею. До речі, можна розвісити по кімнаті невеликі записочки, наприклад, "акуратно повісь речі на стілець" - це буде сигналом до дії.

"Доросла" кімната. У кімнаті обов'язково повинно з'явитися щось, що говорило б йому про "доросле" шкільне життя, про зміну його статусу, щоб школяр швидше звикав. Приміром, той же письмовий стіл або можна вже зараз купити малюкові невелику шкільну дошку з крейдою.

Шийте чи грайте в шахи. Активних дівчаток можна навчити шити або плести з бісеру, а хлопчиків - грати в шахи, шашки. Бажання виграти у мами чи тата або зшити красиву іграшку "переважать" бажання дитини постійно відволікатися на все підряд і не сидіти на місці (це спрацює, тільки якщо малюка вдасться зацікавити).

Є ще один спосіб: щодня протягом місяця пропонувати дитині посидіти хоча б три хвилини, уважно розглядаючи якусь картинку. При цьому давати їй якесь завдання, наприклад, розповісти потім про свої враження чи скласти якусь історію по цьому малюнку.

Формуйте позитивний образ школи. Ні в якому разі не потрібно говорити першокласникові фрази типу "закінчилося дитинство, почалося доросле життя" або "не будеш слухати вчительку, вона тебе покарає". Так любов до школи в нього точно не виховати. Добре, якщо б перша вчителька написала листа майбутньому учневі, розповівши про те, як вони цікаво будуть проводити час у школі, скільки всього нового він дізнається, як багато друзів з'явиться. Якщо домогтися творчого підходу від учителя не вдалося, розповісти про все це повинні батьки. Ще від них вимагається більше хороших забавних історій з їх шкільного життя, наприклад, про те, як вони знайшли свого першого шкільного друга. Також можна показати першокласникові батьківські шкільні фотографії.

Не залякуйте оцінками. Казати дитині про те, що вона повинна приносити тільки хороші оцінки заборонено. Тим більше що в 1-му класі їх не ставлять. Краще вже зараз завести журнал досягнень малюка, щодня записуючи туди кожен його успіх, наприклад, "сьогодні малюк сам почистив зуби". Тоді він буде знати, що хороші оцінки - це не єдині його заслуги перед батьками і перестане боятися принести "двійку", коли буде ходити до школи.

Жартуйте над дитиною. Наприклад, прізвище – Пузирьов. "Для профілактики" образ батьки можуть іноді називати малюка Пузир або бульбашка, щоб такі прізвиська були для нього на слуху. Тоді в школі вони не будуть для нього неприємною несподіванкою.

Більше рольових ігор. В останній місяць потрібно якомога частіше запрошувати дітей у будинок (ще краще – майбутніх однокласників). Хай грають в будь-які рольові ігри: доктор-пацієнт, дочки-матері або постановки улюблених мультфільмів. Саме на основі таких ігор діти вчаться знаходити спільну мову між собою.

Не "ліпіть" вундеркінда. За місяць до школи не потрібно намагатися підтягти всі "хвости", годуючи дитину новою інформацією. Педагоги та психологи не радять відточувати уміння дитини до досконалості, наприклад, вчити його читати не 30 слів за хвилину, як годиться першокласникові, а 60. Так, з одного боку, бути лідером серед своїх однолітків приємно будь-якій дитині, але з іншого – відсутність "конкуренції" вбиває прагнення поліпшувати свої навики. У той час як успіх того ж сусіда по парті – хороший стимул для "відсталого" першокласника навчитися читати трохи швидше.

Тренуйте увагу і не тільки. Наприклад, хороша гра для тренування пам’яті і уважності: розкласти на столі десять будь-яких предметів. Нехай малюк уважно подивиться на них протягом 1 хвилини, намагаючись запам'ятати якомога більше, а потім, не дивлячись на стіл, розповість, що там лежить. Ще можна забрати один предмет і замість нього покласти другий – нехай скаже, яку річ замінили.

Дуже добре тренувати мислення прямо під час чергової прогулянки. Наприклад, дати дитині таке завдання: розкласти поняття на складові (варіант: що входить в поняття взуття?), А потім, навпаки, "зібрати" в одне ціле, назвавши поняття (варіант: кіт, собака, жираф, ведмідь - хто це?).

Нарешті, мова. Прочитавши казку на ніч, мама або тато можуть попросити малюка переказати почуту історію і відповісти на декілька нескладних питань по ній. Так першокласник навчиться висловлювати свою думку, розмірковувати на задану тему і чітко відповідати на запитання.

         Десять заповідей для батьків

1.                Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

2.                Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри ), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

3.                 Не ставтеся до дитини зневажливо. Не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини.

4.                 Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

5.                 Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення-запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

6.                 Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

7.                 Постарайтеся хоч інколи дивитеся на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

8.                 Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

9.                 Ніколи не порівнюйте свою дитину з сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте з тим, якою вона була вчора і якою вона є сьогодні. Це допоможе вам швидше оволодіти азами батьківської мудрості.

10.            Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Ніколи не кажіть, що вам ніколи виховувати свою дитину. Це все одно, що сказати: «Мені ніколи її любити».

Анкета для батьків першокласників

1. Ваше прізвище, ім'я, по-батькові.

2. Місце роботи Ваше і Вашого чоловіка ( дружини), де і ким працюєте.

3. Номер мобільного, робочого і домашнього телефонів.

4. Кількість дітей у вашій сім'ї, їхній вік.

5. Якими пестливими словами Ви називаєте дитину у сім'ї?

6. Який у дитини слух, зір?

7. Якими захворюваннями хворіє дитина?

8. Особливості характеру дитини ( уважність, спостережливість, цікавість, збудливість, дисциплінованість, скромність, чуйність тощо ).

9. Чи є в дитини власна бібліотека?

10. Чим любить займатися Ваша дитина?

11. Хто приділяє більше уваги (на Вашу думку) вихованню дитини (батько, мати)?

12. Хто, крім батьків, бере участь у вихованні сина (доньки)?

1З. Що ще Ви б хотіли повідомити вчителеві про свою дитину?

Чи готова ваша дитина йти до школи?

Зазвичай батьків майбутніх першокласників хвилює безліч запитань: чи зможе їхня дитина навчатися в школі, чи досить вона розвинена, що їй слід уміти напередодні навчання в школі.

За допомогою цього тесту Ви можете оцінити підготовленість Вашої дитини до школи.

Т Е С Т

Відповідайте на запитання «так» або «ні».

1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти до школи?

2. Вашу дитину найбільше цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове «доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато чого навчитися?

3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання?

4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими?

5. Ви не впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати усне доручення ( наприклад, по телефону)?

6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно?

7. Іграшки й особисті речі Вашої дитини завжди розкидані, й Ви стомилися нагадувати їй, що потрібно їх прибирати?

8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад?

9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети?

10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти?

11. Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал)?

12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах( наприклад, у птаха є дзьоб, пір’я)?

13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду, характеру ( наприклад, назвати одним словом «взуття» слова «туфлі», «черевики», «чоботи»)?

14. Чи може Ваша дитина знайти слова з протилежним змістом до запропонованого слова ( «весело» - «сумно»)?

15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?

16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах?

17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки?

18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою?

19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями, інструментами?

20. Їй подобається розфарбовувати або малювати?

21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені?

22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку?

23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони були пов’язані за змістом, як пов’язані слова в зразку (наприклад, зразок: «дерево - гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»)?

24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?

Порівняйте свої відповіді з ключем.

Ключ відповідей

Якщо на запитання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповіли «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь.

Якщо на запитання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповіли «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь.

Підрахуйте загальну кількість балів.

Якщо вона становить:

20-24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань.

15-19 балів, Вам належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. Не засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі.

14 і менше балів, кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть». Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою.

Анкета для батьків першокласників

     Прошу Вас заповнити анкету, що дозволить більше дізнатися про Вашу дитину і знайти до неї індивідуальний підхід.

1.    ПІБ дитини ____________________________________________________

2.    Дата народження _______________________________________________

3.    Домашня адреса, телефон ________________________________________

__________________________________________________________________

4.    Дані про батьків (ПІБ, вік, освіта, місце роботи):

МАТИ ______________________________________________________________________________________________________________________________________

БАТЬКО ______________________________________________________________________________________________________________________________________

5.    Склад сім’ї (обведіть кружечком) :

а) повна;

б) неповна;

в) малозабезпечена;

г) багатодітна;

д) дитина під опікою;

е) чи є в дитини брати чи сестри (вказати)

___________________________________________________________________

6.    Чи були труднощі в дошкільному періоді розвитку дитини (важкі пологи, часті захворювання, відставання у фізичному розвитку)______________________________________________________________________________________________________________________________

7.    Чи відвідувала дитина дитячий садок? __________З якого віку? ______ Номер ДНЗ ________Чи охоче туди ходила?_________

8.    Хронічні захворювання, відхилення в органах зору, слуху, дефекти мовлення, інші особливості( травми, операції)_______________________________________________________________________________________________________________________________

9.    Які форми заохочення застосовуються вдома?____________________________

10.    Які покарання застосовують вдома?____________________________________

11.    Чи є у дитини вдома обов’язки? Які? ___________________________________________________________________

12.    Як спілкується з ровесниками? (обведіть) 

а) ініціативний (а);

б) очікує, коли з ним (нею )заговорять;

в) уникає спілкування.

        13. Як реагує на зауваження дорослих?

а) перемовляється;

б)плаче;

в)погоджується, виправляється.

         14. Яким іграм віддає перевагу?

а) рухливим;

б)колективним;

в)індивідуальним, настільним.

          15. Як швидко стомлюється дитина п в процесі роботи? Чи посидюча вона?

а) може працювати довго (до 30 хв.), навіть якщо робота не дуже подобається;

б)може довго займатися тільки тим, що подобається;

в)ні, навіть якщо справа подобається.

16. Які гуртки та секції відвідує дитина в позашкільний час?_____________

_________________________________________________________________

17. Чи з задоволенням іде до школи? Що найбільше вабить дитину: шкільна атрибутика, звання «школяр», можливість пізнати нове?_______________

_______________________________________________________________

18. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина добре підготовлена до школи?

а) так;        б) ні;       в) скоріше так, ніж ні;         г) скоріше ні, ніж так.

19. Чи знає дитина (потрібне підкресліть, допишіть):

а) букви;    б) вміє читати ( по складах, словами);     в) вміє лічити ( в межах ____);           г) вміє додавати ( в межах _____);           д0 вміє віднімати ( в межах _____)

20. На Вашу думку (потрібне підкресліть):

а) дитина відповідає віковим особливостям;

б)випереджає ровесників;

в)має проблеми розвитку.

21. Чи є питання та побажання вчителям? ______________________________________________________________________________________________________________________________________

22. Що ще, на Вашу думку, потрібно повідомити про Вашу дитину?_______________________________________________________________________________________________________________________________

        Дякую Вам за відверті відповіді, які Ви дали на питання анкети. Отримана інформація конфіденційна і потрібна для більш глибокого вивчення   психологічних особливостей Вашої дитини.

Тест для батьків

Впишіть свої відповіді в таблицю: якщо Ви згодні із твердженням, то напишіть 1 бал поруч із номером запитання, якщо не згодні, то залишіть клітинку порожньою.

1	2	3	4	5
1	2	3	4	5
6	7	8	9	10
11	12	13	14	15

Усього:

1.    Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших дітей.

 2.    Я хвилююся, що моя дитина буде часто кривдити інших дітей.

 3.    На мій погляд, чотири уроки — це непомірне навантаження для дитини.

 4.    Важко бути переконаним у тому, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.

 5.    Дитина може спокійно вчитися тільки тоді, коли вчителька — його рідна мати.

 6.    Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати, рахувати.

 7.    Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

 8.    Навіть уявити не можу, що моя дитина зможе обходитися без денного сну.

 9.    Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.

 10.  Моя дитина ніколи не ходила до дитячого садочка — увесь час проводила разом із мамою.

 11.  Початкова школа, на мій погляд, нечасто здатна чогось навчити дитину.

 12.  Я переймаюся тим, що однокласники будуть дражнити мою дитину.

 13.  Моя дитина значно слабша за своїх однолітків.

 14.  Думаю, що вчителька не зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.

 15.  Моя дитина часто говорить:   «Мамо,  ми підемо до школи разом!»

 Підбиття підсумків

 Підсумуйте отримані Вами бали.

 Отже, якщо Ви отримали:

до 4 балів — Ви маєте підстави з оптимізмом чекати початку навчання Вашої дитини в школі (Ви самі достатньою мірою готові до шкільного життя своєї дитини);

5-10 балів — не завадило б заздалегідь підготуватися до можливих труднощів;

10 балів і більше — рекомендуємо порадитися з дитячим психологом.

 А тепер зверніть увагу на те, у яких стовпчиках Ви отримали 2 або 3 бали:

якщо у першому — необхідно займатися з дитиною переважно іграми та завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику рук;

якщо у другому — зверніть увагу на те, чи має Ваша дитина навички спілкування з іншими дітьми;

якщо у третьому — на Вас чекають труднощі, пов'язані зі здоров'ям дитини, але ще є час для загартовування;

якщо у четвертому — Ви хвилюєтесь через те, що дитина не знайде контакту із учителем: необхідно погратись із дитиною в сюжетно-рольові ігри зі шкільною тематикою;

якщо у п'ятому — дитина дуже прив'язана до матері. Може, краще віддати її до невеликого класу або піти до школи наступного року? У будь-якому разі корисно погратись із дитиною в школу та звернутися до психолога.

Коваленко Ірина Миколаївна 
Спеціаліст "Вищої категорії"
Звання "Старший учитель"
Стаж роботи 26 років