Есе " Я педагог - особистість"

 Кожен ранок, ідучи в школу, я проходжу «дорогою вітань», коли всі діти, яких зустрічаю, вітаються і посміхаються мені у відповідь. Я знаю, що в школі біля кабінету мене чекають вже вони, мої вихованці.  Діти поспішають, перебиваючи один одного, розповісти про те, чому я не була свідком. Хочуть поділитися всім новим, що у них з'явилося, що їх спантеличило.

         Виховання - процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої букви, сміливо увійти до епохи нового розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю й  індивідуальністю.

          Вважаю, що вчитель початкових класів - найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. У нього незвичайна місія в житті: не тільки керувати, направляти, але й виховувати. Його призначення - простежити за становленням особистості дитини, що входить у сучасний світ, виховати людину, здатну гідно зайняти своє місце в житті.

           Як вчитель, упевнена, що необхідний широкий підхід до особистості дитини. Мені здається, що украй важливо розуміти всебічний розвиток не як розвиток певних сторін і якостей особи, а як їх органічну єдність і цілісність.

У сучасних умовах, на мій погляд, необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в дитини потребу до самовираження. Кожна людина хоче бути значною, соціально самостверджуватися, тому основним виховним завданням - вважаю реалізацію особистісно - орієнтованого підходу до виховання. Мій педагогічний девіз: «Люби, твори, прощай!». Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: любові до дітей, слова вчителя, сили особистого прикладу, справедливості - основи довіри;  здатності прощати дитину, доброти.  Вчитель - учень -  єдина духовна спільнота, а життєвий шлях дитини - шлях радості. Головне в моїй роботі - виховання учня як особистості. І в це поняття я вкладаю духовну збагаченість, широкий світогляд, ерудицію, високу моральність, товариськість, здатність впливати на рішення і діяльність колективу, не протиставляючи себе колективу.

              З цією метою я звертаюся до тих загальнолюдських цінностей, які вироблялися століттями, впродовж всієї історії людських цивілізацій.

              Людина. Сім'я. Вітчизна. Праця. Знання. Культура. Мир. Здоров'я. Земля. Ці поняття для мене - основа виховної роботи.

              Вихователь повинен бути професіоналом. Він повинен уміти ставити себе поряд з дитиною в діяльності, а не напроти неї. Саме він повинен допомогти дитині зрозуміти себе і повірити в свої сили, створювати ситуації успіху.

             Я не можу бути байдужою людиною, оскільки спілкуюся не з предметами, а із справжнім дивом природи - дітьми. І це диво потрібно вигодувати теплотою свого серця, багатством душі. Чуже серце дитини не прийме брехні, будь-яка нещирість буде виявлена, і її внутрішній світ закриється від вихователя, що допустив помилку.

            Для того, щоб допомогти дитині, я визначила для себе основне правило - «Правило веселки»: «Упевненість. Успішність. Дивовижність. Переконливість. Шанобливість. Врівноваженість. Усмішливість». Сподіваюся, що веселка відчуттів, освітивши душу, зігріє серце дитини, направить її на шлях пізнання себе.

             Головне завдання бачу в тому, щоб достукатися до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в себе. 

             Твердо дотримуюся заповідей вихователя:

   - не виховувати у поганому настрої («спокій, тільки спокій»);

   - визначити, чого хочеш для дитини, дізнатися, що вона думає із цього приводу;

   - надати можливу самостійність;

   - не підказувати готового рішення, а показувати можливі шляхи до нього;

   - не пропустити перший успіх дитини;

   - робити своєчасні зауваження;

   - оцінювати вчинок, а не особу.

       І на закінчення хочу пригадати чудові слова Демокріта: «Виховання дітей - ризикована справа. Бо у разі успіху останнє придбане ціною великої праці і турботи, у разі ж невдачі горе незрівняне ні з яким іншим».