Телепроект. Урок читання

Тема уроку. Тарас Шевченко – співець краси рідного краю.

Т. Шевченко (про нього). Поетична світлиця.  Т. Шевченко. «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»
Мета уроку. Ознайомити дітей з життям та творчістю українського народного поета Т.Г. Шевченка. Показати, як поет оспівує красу рідного краю. Вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, аналізувати ліричні поезії, збагачувати словник учнів. Сприяти національному вихованню, формувати почуття гордості за Україну. Виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від творів мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції. 
Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, фонозапис «Вітер з гаєм розмовляє…»,  «Садок вишневий коло хати», мультфільм «Садок вишневий коло хати», картки, виставка книг, мультимедійна презентація
                                                     Хід уроку

І. Організація класу

1. Привітання

Сьогодні урок – відкритий для всіх
Багато гостей! Тож вітаємо їх!
Діти хором:

Добрий день!

Ласкаво просимо!
На початок  хочу побажати:
щоб вам було  легко й цікаво працювати,
хотілося відповідати, щоб знання допомагали  міркувати;

щоб ви навчилися виразно читати, логічно думки будувати.
А міркуванню, розуму, мудрості навчає книга.
Хто багато читає, …(той багато знає).
Хто швидко читає, …(той багато зробити встигає).
2. Психологічна розминка
Та щоб добре працювати,
Портрет свій слід намалювати.

Учитель.

 - Я хочу намалювати свій портрет. Мій сьогоднішній настрій святковий, піднесений, дещо схвильований. Я твердо знаю, що ви розумники, і нам все  на уроці вдасться. І тому я  щаслива людина.
Учні.( Сьогодні у мене гарний настрій,світлі  думки. Я люблю себе, своїх рідних,  друзів, свою землю, свою Україну. У мене хороший настрій, тому що сьогодні сонячна  погода. )
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку

1. Підготовка до вивчення нового матеріалу

 -  На сьогоднішньому уроці ми візьмемо участь в різних телевізійних проектах.

У кожного з вас на парті анонс телепередач. Навпроти кожної рубрики   передачі ставте + тоді, коли ви правильно відповідали на запитання. На кінець уроку цей анонс перетвориться на картку самооцінювання.

Анонс телепроектів : (роздруковано і вивішено на дошці).

1.     Телепроект «Спільна справа». Гра «Шифрувальники»

2.     Телепроект «Погляд». Вправа «Очікування»

3.     Телепроект «Цілком таємно». Робота над деформованим реченням

4.     Телепроект «У пошуках істини». «Асоціації»

5.     «Випуск ТСН з Оленичем Іллею та Сидорчук Анастасією». Біографічні відомості

6.     Телепроект «Стосується кожного». Опрацювання статті «Тарас Шевченко»

7.     Телепроект «Поетична світлиця»

8.      Вірш «Вітер з гаєм розмовляє...»      

9.     Вірш «Садок вишневий коло хати»

10.                        Телепроект « Факти». «У картинній галереї»

11.                        Телепроект «Підсумки дня». Рефлексія

12.                        Телепроект «Від першої особи». Самооцінювання

 -   Як ви розумієте слова рідний край ?

 -   Як називається наша Вітчизна?

 -   Якої ми національності?

 -   Ми любимо свій край, поважаємо всіх людей на Землі. Україну шанують і    знають у світі .

 -  Яких ви знаєте людей, що принесли славу Україні ?

2. Телепроект «Спільна справа». Гра «Шифрувальники» (Слайд)

 -  Розшифруйте  і прочитайте назву розділу, який ми починаємо вивчати.

      Поезія - зія + тин – н + чна = … ( Поетична )                      (Слайд)

      світанок – анок + лице – е  + я = … (світлиця)

Поетична світлиця

-         А що ж таке світлиця? (Світли́ця — головна кімната української оселі, вітальня, в якій приймали гостей.)

-         Яких видатних  майстрів поетичного слова ви знаєте ? Так, правильно.

 -  Добре відомі в усьому світі й імена таких визнаних майстрів поетичного слова як Тарас Шевченко, Іван  Франко, Леся Українка, Павло Тичина, Максим Рильський, Ліна Костенко. Творчість цих видатних українських поетів назавжди увійшла у скарбницю світової літератури.

 - У розділі «Поетична світлиця» ви зможете ближче ознайомитись із чудовими творами цих та інших поетів.

3.Телепроект «Погляд». Вправа «Очікування» . Мікрофон   (Слайд)

 - Кожен з вас висловить свої погляди, очікування від уроку.

-  Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

-  Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку. Сподіваюсь, що ви будете правильно, точно й відверто висловлювати свої думки;  злагоджено працювати в групах, робити висновки, протягом уроку будете активними, творчими, мислячими і старанними.

4. Телепроект «Цілком таємно». Робота над деформованим реченням

                                                                                                     (Слайд)

- Щоб зрозуміти велич і пророцтво однієї  геніальної людини, потрібно розшифрувати послання, якому 170 років. (Грудень 1845 рік)

Якумру,топоховайте

Мененамогилі

Середстепуширокого

НаВкраїнімилій. 

-  Хто автор цього послання ? Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі.

                                                                                                        (Слайд)

-  Хто такий Тарас Шевченко? (Поет, художник, борець за свободу, справжній патріот)

5.  Телепроект «У пошуках істини». Асоціація    ШЕВЧЕНКО (Слайд)

    - Щоб доповнити ваші відповіді – складемо асоціативний кущ.

Складання  «Асоціативного куща»
- Отож, павутинки сплетемо, потрібні слова доберемо. (На дошці викладають)

                          скульптор           художник 
           Петербург                                              Кобзар
   Моринці                                                                  поет
                                  ШЕВЧЕНКО                                     сирота
    кріпак                                                             Чернеча гора
                    письменник                   Україна

-         Яке слово зайве?

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Доповнення знань учнів про життя і

творчість Т.Г. Шевченка  

1.Оголошення теми і мети уроку                                                 (Слайд)

-   Сьогодні ми поповнимо наші знання про життя і творчість Т.Г. Шевченка.  Ознайомимося з віршами  «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати…»,  в яких оспівано  красу рідного краю. Будемо вчитися  правильно, виразно читати поетичні твори, аналізувати ліричні поезії, збагачувати словник.

2. «Спец випуск ТСН з Оленичем Іллею і Сидорчук Анастасією» (Слайд)

 (Діти-журналісти  підготовлені заздалегідь по черзі розповідають про поета)

1-ий учень (Слайд)                                                     

- 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків  народився хлопчина. Батьки йому дали ім’я Тарас.

2-ий учень (Слайд)                                                    

- Прізвище Шевченко пов’язане із назвою професії швець.

Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко – Шевченко.

1-ий учень (Слайд)

- Коли минав йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім’єю до села Кирилівка. Велика була сім’я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три сестрички (Катря, Ярина, Марія), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев’ятеро.

2-ий учень (Слайд)

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та старша сестра Катерина.

1-ий учень (Слайд)

- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущалися, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі-запорожці.

2-й учень (Слайд)

- Коли Тарасові було 9 років, померла його мати, Життя в сім'ї стало нестерпним, коли батько одружився з удовою, яка мала трьох своїх дітей. Хлопчина змушений був терпіти знущання лихої мачухи. В одинадцять років став Тарас круглим сиротою. Батько застудився і раптово помер, а перед смертю сказав пророчі слова: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо…».

1-й учень (Слайд)

- Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Як випадала вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бур’янах, малював усе, що бачив довкола, малював лише чорним олівцем, бо інших у нього не було.

2-й учень (Слайд)

- На життєвій дорозі Тарас зустрів добрих і розумних людей, які побачили в ньому талановиту людину і викупили з неволі, допомогли з навчанням в Академії мистецтв. Ставши вільною людиною в 24 роки, Тарас написав багато поетичних творів, які увійшли до збірки «Кобзар».

1-й учень: Ілля (Слайди)

- Пани і цар злякались його віршів і заслали поета в далеку пустелю – віддали у солдати із суворою забороною малювати і писати! Але не скорився Тарас і потайки писав і малював.

 2-й учень (Слайд)

- Дуже хотілося поетові мати на Україні маленький будиночок. Але не судилося йому ні сімейного затишку, ні діток, яких він дуже любив. Це для них він написав і безкоштовно відправив на Україну 1000 «Букварів». Було це незадовго до смерті.

1-й учень (Слайд)

 - Помер Т.Г.Шевченко в Петербурзі, пізніше його було перезахоронено у Каневі на Чернечій горі, яка тепер зветься Тарасовою. (ОЦІНЮВАННЯ)

- Які сторінки з життя великого поета були найбільш хвилюючими?

ІV. Робота над новим матеріалом

1.Телепроект «Стосується кожного». Опрацювання статті «Тарас Шевченко»                                                                                    (Слайд )

а) Словникова робота (роздруковано на картках)

Завдання. З’єднайте слова з їх тлумаченням.
Геніальна особистість -        обсаджена деревами широка алея посередині вулиці в місті

рукопис -                                талановита, здібна, творча людина

вчені-літературознавці  -      текст  твору, написаний автором від руки або  надрукований на машинці
бульвар -                                 предмети,  виставлені для огляду в музеї або на виставці

експонати -                         особи, які вивчають художню літературу, її теорію та історію   

1.1. Читання статті мовчки

Завдання.

- Що нового ви дізналися із статті ? (Тарас Шевченко – наш Тарас, великий Кобзар.

 1.2. Вибіркове читання

- Де зберігаються рукописи поета ?

- Що знаходиться на бульварі Тараса Шевченка у Києві ?

- Що зберігається у Національному музеї Тараса Шевченка ?

1.3. Фізкультхвилинка (Відео)

2. Телепроект «Поетична світлиця»                                                    (Слайд )

 - Настав час завітати до  «Поетичної світлиці»

2.1.Опрацювання вірша Т. Шевченка «Вітер з гаєм розмовляє...»       а) Словникова робота                                                     

- Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.                     (Слайд)

Пливе               инод    (один)

Повен               наюДу  (Дунаю)

Поплив             поскік   (скіпок)

Спиняє             лозагра  (заграло)

Спинить           ляєрозмов  (розмовляє)

Погралися        лонькириба (рибалоньки)

- Поясніть слово скіпка. (Скіпка -  невелика тонка пластинка, відколота, відрубана від деревини вздовж по волокнах. Слово синонім  трі́ска).

 - Як по-іншому можна сказати  повен?  Повний

-  Підберіть антонім до слова повний.

 - Поясніть значення слова осока. Осока – багаторічна болотна трава  з довгими гострими листками. (Показ ілюстрації).

 - Поясніть правопис слова з великої букви. (Власна назва річки пишеться з великої букви).

- Де бере початок Дунай? ( В  Німеччині).

- Через територію скількох країн протікає  Дунай? (10).

- Які міста розташовані на українській ділянці Дунаю? (Розташовані міста  Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове, а також села  Одеської області.)

2.2. Слухання фонозапису вірша «Вітер з гаєм розмовляє...»       

Завдання.

-  Які почуття викликав вірш? (Сум, печаль, роздуми)

 - Справді  цей  вірш  дуже   сумний, і в той же час красивий.

2.3. Мовчазне читання

Завдання.

- Як поет передав картини тиші і неспокою в природі ?

2.4. Аналіз змісту вірша

- З  ким  розмовляє  вітер?

- З чим порівнюються хвилі?

 - Куди  пливе  човен?

- Що сталося з ним? (Човен розбився на дрібні скіпки).  

 - Так, Кобзар влучно описав силу бурі на морі.

 - Як би ви зобразили бурю на морі? (Небо затягнуте темними хмарами. Блискавка розтинає його навпіл. Море дуже синє, аж чорне. Хвилі високо підіймаються, підхоплюють і перекидають човна. Він то виринає, то зникає. Врешті розбивається вщент.)

2.5. Зразкове читання вірша всіма учнями за вчителем  і з партитурою  (учитель голосно, діти — напівголосно)                          (Слайд)
Завдання.

 - А зараз ми з вами будемо вчитися виразно читати вірш за складеною партитурою.

Вітер з гаєм розмовляє, /
Шепче з осокою; //
Пливе човен по Дунаю
Один за водою. ///

Пливе човен води повен, /
Ніхто не спиняє; //
Кому спинить, —  // рибалоньки
На світі немає. ///

Поплив човен в синє море, /
А воно заграло,  — //
Погралися гори-хвилі — //
І скіпок не стало. ///

2.6. Виразне читання вірша учнями

 - А тепер, користуючись партитурою, повправляйтесь у виразному читанні вірша. З кожної групи виберіть по 1 учневі, хто буде читати вголос.

2.7. Вибіркове читання

а) Гра: «Знайди рими»

Осокою (водою), спиняє (немає), стало (заграло).

б) Гра «Найуважніший»

Групова робота.

1 група - Прочитайте всі іменники, які вжиті у вірші. (Вітер, гаєм, осокою, човен, водою, Дунаю, рибалоньки, світі, море, гори-хвилі, скіпок).

 2 група - Прочитайте всі дієслова. (Розмовляє, шепче, пливе, не спиняє, немає, поплив, заграло, погралися, не стало).

3 група - Прочитайте всі прийменники (з, по, за, на, в) і сполучники (а, і)

2.8. Гра «Незнайко». Ведучий учитель

Вітер з краєм (гаєм) розмовляє

Плаче (шепче) з осокою, ...

Пливе шхуна (човен )по Дунаю
Одна (один) за водою.
Спішить (пливе) човен води повен,
Ворог (ніхто) зупиняє (не спиняє);
Кому спинить,  —  русалоньки ( рибалоньки)
На морі (світі)  немає.
Поплив човен в Чорне (синє )море,
Море загойдалось ( А воно заграло,) —
Погралися малі (гори)-хвилі —
Поплив човен далі. (І скіпок не стало.)

2.9. Розвиток мовлення. Робота над ілюстрацією до вірша    (Слайд)

-    До якої строфи зображено ілюстрацію в підручнику?

ПІДСУМОК

- Яка головна думка вірша? (Неповторний опис краси природи рідного краю).

2.10. Хвилинка для очей.

3. Опрацювання вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

                                                                                                     (Слайд)

3.1. Робота над заголовком. Мотиваційна підготовка до сприйняття твору

Завдання.

-  Прочитайте назву ще одного вірша Шевченка. Як ви думаєте, про що в ньому йдеться ?                                                                                     (Слайд)                                                          

- А тепер давайте перенесемося до холодного підземелля з широкими кількаметровими стінами Петропавлівської фортеці в Петербурзі. Тут, у казематі, захований від усього світу, в огидних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Шевченко найжахливіший квітень і травень свого життя 1847 року. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія. Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши його учетверо, написав на ньому вірші.

Його кати, мабуть, луснули б від злості, коли б довідалися, що їхній арештант і тут, у казематі, пише твори. Цей цикл віршів Шевченко так і назвав „У казематі “. ( Каземат - одиночна камера для ув’язнення у фортеці ).

Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати».

3.2. Слухання фонозапису «Садок вишневий коло хати»

Завдання.

- Яка пора року описана ?

а) Словникова робота                                                                 (Слайд)

Вправа для розвитку мовної здогадки.

 Завдання.

 - Повправляймося у  читанні слів, подумки вставляючи пропущені букви.

В_шні                                             Х_ти

Пл_ги                                             Под_є

В_черя                                            З_тих

К_оло                                              Йд_ть

- Яке слово „ зайве “ у кожній колонці ? (Коло, хати) Чому ?

- Яке інше значення може мати слово коло ?

3.3. Самостійне мовчазне читання вірша

Завдання.

- Що відтворено у  вірші ? (Весняний сільський вечір в Україні)

3.4. Осмислення змісту поезії

- Звідки повертаються плугатарі ?

 - Де вечеряє сім’я ?

 -  Кого з людей поет згадує у вірші? (Плугатарі, мати, дочка, маленькі діти).

 - А де ж батько? ( Можливо чумакує , поневіряється по заробітках, а може ще працює на полі в якогось пана).
- Хто подає вечерять ? Чому? (Дочка допомагає стомленій матері.) 

- Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати та соловейко не дає?  

 - А чого могла навчати мати, якби ви перенеслися машиною часу в той період, коли жив поет? (Прясти, варити їсти, вишивати).

- Назвіть у вірші пестливі слова. (Зіронька, соловейко, діточки)

 - Які почуття викликав у вас вірш ? (Почуття спокою, захищеності, бо у мене є батьки, які про мене піклуються ).

 - Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ? (Любов до Батьківщини, рідного краю, до родини. Поет мріяв мати   сім’ю і жити серед чудової української природи.)

- Назвіть предмети, зображені у вірші, які ви  сприймаєте зором, а
які - відчуваєте слухом.

- То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...) 
- А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка,тишу...) 
3.5. Самостійне виразне читання вірша дітьми за складеною партитурою

(в кожного на парті)

Завдання. Навчитися виразно читати ( самостійно).

  Садок вишневий коло хати, /
  Хрущі над вишнями гудуть, /
  Плугатарі з плугами йдуть, /
  Співають ідучи дівчата, /
  А матері вечерять ждуть. ///

Сім’я вечеря коло хати, /
Вечірня зіронька встає. ///
Дочка вечерять подає, /
А мати хоче научати, /
Так соловейко не дає. ///

Поклала мати коло хати 
Маленьких  діточок своїх; //
Сама заснула коло їх. ///
Затихло все,  / тільки дівчата 
Та соловейко не затих. ///

    Від кожної групи вибрати по 1 учневі, які будуть виразно читати по 1 строфі.

3.6. Гра «Читання ланцюжком парами з лінійкою»

3.7. Вправи на розвиток швидкості читання

а) Гра «Зіпсоване радіо»

Учні читають вірш. За командою „Стоп“ кожен по черзі називає останнє слово.

б) Гра «Підніжка». Групова робота

Завдання. Підкреслити слова, які у тексті вірша не зустрічаються.

1 група. Садок, соловей, плугатарі, дівчата, матінка, дочка, діток , хати , дідок.

2 група. Вишневий, втомлені, вечірня, співучий, малесеньких, працьовиті, дружна , слухняні.

3 група.  Співають, ідуть, встає, затихне, заснула, постелила, ждуть, затих, вечеряє.

в) Гра «Реконструкція рядків вірша» 

Робота в групах, взаємоперевірка в парах

1 група

Садок вишневий коло хати,     
Плугатарі з плугами йдуть,      

Співають ідучи дівчата,            

Хрущі над вишнями гудуть,     
А матері вечерять ждуть.          

2 група

Вечірня зіронька встає.             
А мати хоче научати,                
Так соловейко не дає.                                 

Дочка вечерять подає,               

Сім’я вечеря коло хати                

3 група

Затихло все,  тільки дівчата      

Поклала мати коло хати            
Та соловейко не затих.              

Маленьких  діточок своїх;         
Сама заснула коло їх.                

Перевірка

 - Завершили роботу? Обміняйтесь картками.

-  Назвіть прізвища тих учнів, які помилились.

ПІДСУМОК.

 - Яка головна думка? Кожна людина почуватиметься спокійною і щасливою серед такої природи, коли вона має люблячу сім’ю.

3.8. Музична пауза. Перегляд мультфільму «Садок вишневий коло хати…»

Обробка Є.Козака (Відео)

 - Чи вдалося композитору  передати настрій вірша?

 - Яка є розбіжність із текстом ? (Плугатарі орали, а не йшли; мама клала спати одну дитинку; за столом був батько, а Шевченко про нього не згадує.)

V. Телепроект «Факти». «У картинній галереї»                          (Слайд)

Завдання.

- Ми переглядали репродукції картин Шевченка. Відтворіть назви картин, закресливши зайві склади.

Хадвата батьодиків. Селянтриська росімдина. На узлівісімссі.  Кабадтерина. Робіншістьзон Кртриузо. Цилорганка-вонакрожка.

-         Репортаж із картинної галереї веде журналіст Роман Климчук (Слайд)

Тарас Шевченко був чудовим знавцем народного побуту, про що свідчать не тільки його поезії, але й картини, зокрема „Селянська родина“. На полотні бачимо куточок подвір’я та стареньку хату під солом’яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім’я. Малюк, мабуть, розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступилася за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами у людей крутиться цікавий до всього дворовий пес. Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір’ї. Картина „Селянська родина“ знаходиться у Державному музеї Т. Г. Шевченка. Вона має багато спільного з віршем „Садок вишневий коло хати…“ ОЦІНЮВАННЯ

VІ. Телепроект «Підсумки дня». Рефлексія                                             (Слайд)

 - Наступний телепроект ,,Підсумки дня“. В студії працює Роман Вавриш.

  - Звертаю вашу увагу на виставку книг. Тут є твори Т Г. Шевченка та цікаві книжки про поета. Читайте, цікавтесь та научайтесь. Дана література є в нашій

шкільній і дитячій міській бібліотеці.
      Історія життя Шевченка – то повість про те, якою сильною і непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана з ним усіма думками і помислами своїми. ОЦІНЮВАННЯ

     - І як підсумок нашого уроку,  я пропоную вам скласти сенкан зі словом Шевченко.

а) Складання сенкану

 (В дітей на картках опорні  слова) :

Кобзар, пророчий, вірить, карається, Шевченко, віддає життя за Україну, талановитий, мучиться, світоч, Прометей, бореться, безсмертний, патріот,  люблячий, страждає, вірить у щасливе майбутнє, не кається , сподівається, хоче бачити українців вільними.

Шевченко                                                           Шевченко   

Пророчий, талановитий                                    Люблячий , безсмертний   

Вірить, мучиться, бореться                               Страждає, сподівається, не кається                              

Віддає життя за Україну .                                   Вірить у щасливе майбутнє.

Кобзар                                                           Патріот

ПІДСУМОК

 - Сенкани ви склали правильно, з чого зрозуміло, що ви добре засвоїли ким був і є Тарас Шевченко для нас, українців.

  - Чи виправдалися ваші очікування щодо уроку? Як саме? ( На уроці було багато цікавої і невідомої інформації.  Мені сподобалося працювати з партитурою, бо так можна навчитися виразно читати.)

- Які твори читали  сьогодні?
- Що по вашому об’єднує їх? (Природа в усіх поезіях Кобзаря  справжня,  красива і жива. Вірші дуже близькі і зрозумілі  насамперед через прекрасні описи природи)

-         Т. Шевченко залишив по собі збірку поезій «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п’єсу «Назар Стодоля», декілька уривків інших драматичних творів, щоденник, листи.

VІІ. Телепроект «Від першої особи». Метод «Мікрофон»

Самооцінювання                                                                                    (Слайд)

-         Сьогодні на уроці я зрозумів…що Шевченко дуже талановита людина.

-          Сьогодні на уроці я дізнався … нові факти з життя Кобзаря.

-          Мене вразило … тяжке дитинство, знущання мачухи і її дітей.

-          Я відчуваю …

-          Я впевнений …

- Візьміть картки самооцінювання, підрахуйте і скажіть на скільки балів ви оцінюєте свою  роботу на уроці? ( Я оцінив себе на …, у мене вийшло …)

VIІІ. Домашнє завдання                                                              (Слайд)

Вивчити напам’ять вірш «Садок вишневий коло хати …», читати  вірш «Вітер з гаєм розмовляє...» , відповідати на запитання

Почати створення творчого міні - проекту «Дерево життя і творчості   

Т. Шевченка».

Намалювати ілюстрації до віршів Т.Г.Шевченка.

- Я хочу подякувати вам за роботу на уроці і побажати щастя і добра.
Нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи іскорки любові до природи, людини, рідного слова.

Національно - патріотичне виховання

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети; багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.

Актуальним є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України.

Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це рекомендуємо:

По-перше, виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

По-третє, системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

По-четверте, важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

По-п’яте, формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

  Для реалізації цих глобальних завдань необхідна системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.

У навчально-виховний процес  мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює  освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється відповідно до особливостей  області, школи, класу,  його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше.

З метою створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого, інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати  систему викладання української мови, а саме:

- у навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;

- формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних засобів;

- виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;

- сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;

- плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на основі української мови;

-  через мовне посередництво долучати школярів до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної сутності народного життя;

- здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.

Також навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування  толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей за участю психологів, істориків, працівників  кримінальної міліції.

Водночас необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського  та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді  духовності, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Початкова школа

Національно-патріотичне виховання учнів початкових класів здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності як провідної шляхом внесення ціннісних складових у зміст навчальних предметів, відведення належного місця "спільно-взаємодіючій діяльності" як на уроках, так і в позаурочний час; гуманізації взаємин у системах "учитель-учень", "учень-учень"; використання вчителем демократичного стилю спілкування з учнями; створення умов для творчої самореалізації кожної особистості.

У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У початкових класах соціальна і громадянська компетентності як ключові є міждисциплінарними та інтегруються через усі освітні галузі і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, дотримання соціальних норм і правил.

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках української мови здійснюється через реалізацію соціокультурної змістової лінії. Зокрема, під час вивчення розділу «Мова і мовлення» необхідно звертати увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплювати дітей її красою, пробуджувати любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову. У 3-4 класах слід пояснювати значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної.

Формуючи культуру спілкування, доцільно збагачувати мовлення молодших школярів українськими формами звертання та формулами мовленнєвого етикету, пробуджувати інтерес до походження цих формул, показувати їх зв’язок із національними традиціями і звичаями українців.

У процесі опрацювання правила вживання великої літери у власних назвах варто зосередити увагу учнів на застосуванні цього правила під час запису назви нашої Батьківщини, її столиці, рідного міста чи села, річок, морів, гір та інших географічних назв України. При цьому цінним для патріотичного виховання буде опрацювання текстів про походження цих назв, про красу і неповторність визначних місць України, про історичне минуле нашої країни та її відомих людей (письменників, художників, історичних постатей, спортсменів, акторів, артистів тощо).

Чільне місце на уроках української мови повинно займати використання малих фольклорних форм – загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів’їв, народних прикмет, уривків з казок, дитячих пісень, колискових, щедрівок, колядок, веснянок, закличок тощо. Реалізуючи їх виховний потенціал, варто пояснювати дітям, що багатство і розмаїття народної творчості свідчить про мудрість і талановитість українського народу, а знання і трепетне ставлення до них стане запорукою збереження цього багатства для майбутніх поколінь.

Текстоцентричний принцип навчання української мови створює можливості для використання різноманітних текстів виховного і повчального змісту. Через тексти (аналіз їх змісту) доцільно виховувати в молодших школярів любов до рідного краю і своєї Батьківщини, повагу до національних традицій і символів українського народу, повагу до людей інших національностей, їхніх звичаїв і традицій, почуття гордості за відомих людей України, турботливе ставлення до цінностей і надбань нашої країни.

З огляду на зазначене, невід’ємними складниками уроків української мови та літературного читання мають бути виховні бесіди, пізнавальна інформація про Україну, її людей і події, пов’язані з ними, складання усних і письмових текстів на патріотичні теми, підготовка і презентація посильних проектів патріотичного змісту (наприклад, написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, що перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни) тощо.

Тому, головною метою національно-патріотичного виховання у початкових класах є вироблення у молодших школярів умінь і навичок вільного користування з комунікативною метою усно й письмово українською мовою.

Велику виховну роль відіграє український фольклор, зокрема дитячий, а також твори художньої літератури для дітей молодшого шкільного віку.

Доцільним є  проведення тематичних уроків з української мови: «Свято рідної мови», «Шевченківське слово» та ін.

На уроках математики національно-патріотичне виховання відбувається опосередковано, через умову математичної задачі.

На уроках російської мови необхідно посилити українознавчу складову через перекладені твори українських письменників та поетів на російську мову.

Навчальний предмет «Я у світі» спрямовано на соціалізацію особистості молодшого школяра, його патріотичне і громадянське виховання.

Найважливішим виховним  спрямуванням змісту названого предмета  є формування в учнів  найбільш значущих  для українського народу цінностей: патріотизм, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, гуманізм, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного «Я», віри у свої сили, талант, здібності; виховання  творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу, речей, самої себе, інших людей, розуміти  значення життя як найвищої цінності.

Україна, її державотворчі цінності, вироблення громадянських почуттів, поведінкових еталонів – ці елементи змісту є першорядними, що задають мету реалізації програми.

Видатні постаті, успішні люди, патріотично спрямовані,  що уміють переборювати життєві труднощі і йдуть до власної мети, стають зразком для  вироблення в учнів власних життєвих стратегій.

Зміст  програми предмета відображає такі види знань, результатом опрацювання яких є набуття громадянських цінностей:

·про навколишній світ у взаємозв’язку компонентів «Я – людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ»;

·про способи пізнавальної та практичної діяльності, встановлення  необхідності знати державну мову, шанувати  символи держави; засвоєння моделей поведінки,  які  відповідають законодавству України, враховують інтереси і потреби громадян, передбачають повагу і взаєморозуміння між людьми;

·оцінні знання про норми ставлення до явищ життя (учень розпізнає вчинки за критерієм патріотичних вимірів; аргументує переваги  громадянських вчинків, наприклад, участь у волонтерських заходах тощо).

На уроках «Природознавства» виховні цілі пов’язані з ознайомленням з традиціями шанобливого ставлення українського народу до природи, любов до рідного краю, Батьківщини.

На уроках «Трудового навчання» діти знайомляться з традиційними народними ремеслами в України, вчаться виготовляти сюжетні витинанки різних регіонів України, оздоблювати вироби технікою вишивки.

На уроках  «Музичного мистецтва» учні мають можливість відчути красу українського народного музичного мистецтва, осягнути інтонаційні особливості музики українського народу, відчути національну своєрідність, спільне і відмінне в музиці різних народів.

Головним завданням курсу «Образотворче  мистецтво»   є формування у молодших школярів культури почуттів, основ національної та громадянської свідомості.

Пропонуємо проводити конкурси дитячої зображувальної творчості «Слава українським військовим», «У світі немає кращої країни, ніж Україна» та ін.

Для ефективного формування національного виховання учнів початкових класів є: сприйняття учнями знань про українську культуру; застосування вчителем на уроках народознавства та у позаурочний час емоційно-естетичного фону; створення ситуацій емоційного переживання учнями педагогічних установок на оволодіння національними цінностями, усвідомлення знань про національну українську  культуру, орієнтація дитини на позитивні результати діяльності щодо засвоєння певних національних цінностей у родині та в школі.

Пропонується практикувати проведення виховних годин у формі: зустрічей з волонтерами, учасниками бойових дій, майстер-класів за участю дітей та батьків з виготовлення сувенірів для бійців Української армії.

Доцільно впровадити виховні проекти: «Рідний край, де ми, живемо, Україною зовемо», «Я і моя родина», «Моя маленька батьківщина». Проводити тематичні виховні години, бесіди за темами: «Славетні українці», « Козацькому роду немає переводу» і ін. Проводити конкурси малюнків, оберегів, організувати написання листів та малюнків воїнам АТО.

Акцент у виховній роботі перенести на засвоєння учнями народних традицій, сутності українських обрядів, народних свят, легенд, переказів, звичаїв та ін.

Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш характерними є такі форми діяльності:ситуаційно-рольова гра, сюжетно-рольова гра, гра-драматизація, інсценування, гра-бесіда, гра-мандрівка, екскурсія, ігрова вправа, колективне творче панно, бесіда, тематичний зошит, ранок, свято, усний журнал, групова справа, оформлення альбому, уявна подорож, конкурси, ігри, школа ввічливості, демонстрація, розповідь, моделювання, вікторина, екскурсія, виставка малюнків, операція-рейд, виставка-ярмарок, перекличка повідомлень, добродійна акція, хвилини з мистецтвом, година спостереження, година милування, спортивні змагання, козацькі забави, театральна вистава, ляльковий театр, ведення літопису класного колективу, веселі старти, естафети, догляд за рослинами і тваринами.