Перший урок 2016 Щоб у серці жила Батьківщина 2 клас

Мета.  Формувати відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення себе українцем, прагнення до збереження та примноження духовних та матеріальних багатств українського народу, розширювати знання про рідний край; розвивати почуття людяності, патріотизму; виховати  почуття любові до своєї Батьківщини, народу, поваги до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій.

Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, віночок із маків, фігурки українця та україночки.

Хід уроку

І. Привітання

1. Учитель

Сьогодні свято завітало в школу,
Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.
Змужнілі, сонцем зласкані улітку,
Ми розпочнемо Перший наш урок.

2. Актуалізація опорних знань

Гра «Так чи ні, я чи не я»

- А зараз, діти, прошу відповідати чесно та відверто:

Усі за літо відпочили?

А набралися ви сили?

У школу всі із вас хотіли?

А на сонці загоріли?

Хто улітку грався?

Ну, а хто купався?

У таборі хто із вас був?

А хто букви всі забув?

Хто з вас їздив до бабусі?

Хто допомагав матусі?

Хто книжку нову прочитав?

А хто лише в м’яча ганяв?...

- Питань багато маю я до вас, розповісти про все настав вже час.

- Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?

- Чим сьогоднішній день особливий?
- Я від щирого серця вітаю вас з цим особливим святковим днем!

- Любі діти, за літечко, що проминуло ви подорослішали, підросли, отримали багато нових вражень.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

- Сьогодні перший урок у всіх школах нашої країни присвячений відзначенню 25-ї річниці незалежності України. Тож тема нашого уроку записана на дошці «Щоб у серці жила Батьківщина».

Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша - солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься … (Україна).

- Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна – це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини,

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина!

Одна Батьківщина і більш не буває,

Місця, де родилися, завжди святі

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 - Діти, скажіть, будь ласка, як називається наша країна? Правильно, ми живемо в Україні і називаємося всі українським народом. Ось саме про це й вивчили вірші наші учні.

МОЯ БАТЬКІВЩИНА

Моя Батьківщина — це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина — це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

Моя Батьківщина — це злагода, й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

Моя Батьківщина — ліси і поля,

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша земля,

Що кожного з нас народила.

- Багато поетів оспівували своїх віршах це найрідніше кожному із нас слово.

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина.

Тиха казка бабусі,

ніжна пісня матусі.

Дужі руки у тата,

під тополями хата.

Під вербою криниця,

в чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

і діброва далека.

І веселка над лісом,

і стрімкі обеліски.

- Отже, Батьківщина — це наш рідний край, наша дорога земля, де ми народились, це мила Вітчизна, де ми вперше почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку…

- Це наша найдорожча у світі - Україна.

У всьому світі – кожен знає –

Батьківщина лиш одна є.

І в нас вона одна – єдина.

Це наша славна Україна.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звешся веселково Україною,

Нене зачарована моя.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

- Кожна людина любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання рідної держави, для її слави, свободи, незалежності.

- А коли ми святкуємо День Незалежності України?
(24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто про​голосила Акт незалежності та створення самостійної дер​жави — України)

- Так, наша Батьківщина, має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і тра​диції та неповторні державні символи.

- Про них послухайте казку. Прослухавши казку, дайте відповідь на запитання: «Про яку жінку йдеться у цій казці?».

Давним-давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам'ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала лю​дей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім'я — Тризуб.

Середньому сину мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім'я - Прапор.

А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкого​лоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину го​лос солов'я. І дали йому ім'я - Гімн.

З того часу йдуть завжди разом — Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. (Плакат з державними символами України).

-​ То хто ж ця матір? (Україна)

-​ То які державні символи України і що ви про них знаєте?

Золотий тризуб - символ влади, він зустрічався ще на монетах київського князя Володимира Великого. В ньому відображена триєдність життя: батько, мати, дитина, які символізують силу, мудрість і любов.

— Послухайте вірш про герб.

Наш герб — тризуб,

Це воля, слава й сила.

Наш герб — тризуб,

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,  

Ми завжди будемо.

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Синьо-жовтий прапор: жовтий колір - колір хліба, життя і сонця; блакитний — колір неба, води і миру.

-          Діти, а як ви гадаєте, для чого потрібен прапор? Правильно, роль прапора — бути попереду, вести людей за собою.

Наш стяг — пшениця на полях

Під голубим небесним зводом.

-          Послухайте вірш про прапор.

ПРАПОР

Прапор — це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Національний гімн - святкова пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського, музику Михайла Вербицького. (Звучить Гімн, усі співають стоя​чи, тримаючи руку на серці).

ГІМН

Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста —

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

- Крім державних символів Україна має ще й народні символи. Назвіть їх.

(Символами України є верба, калина, чор​нобривці, соняшник, тополя.)

 Фізкультхвилинка

Якщо ви знаєте, що наша держава сильна коли єдина - дайте один одному руку.

Якщо ви вважаєте, що кожен повинен любити і піклуватись про нашу Батьківщину – Україну, - сплесніть у долоні.

Якщо ви вивчаєте рідну мову, дбаєте про її чистоту - сплетіть руки вгорі.

Якщо ви впевнені, що треба з повагою ставитись до Герба, Прапора і Гімну, - встаньте. 

- Діти, подивіться, будь ласка, на карту. Як називається наша столиця? (Київ)

-  А найбільша річка, яка протікає  по території України, як називається? (Дніпро)

- І, звичайно ж, для кожного з вас Україна – це ваша родина, ваш дім, школа, друзі, ваша батьківщина.

Мій край чудовий — Україна!
Тут народились ти і я.
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ.
Цвітуть волошки сині в житі,
Звідсіль веде дорога в світ.

Усе найкраще і єдине,
І радощі всі, і жалі...
Мій рідний краю, Україно!
Найкраще місце на Землі!

- А як називається наше селище?

-         На якій ви вулиці проживаєте?

-         А зараз ми послухаємо вірш про наше теперішнє життя.

Я народилась в Україні

І почала життя своє.

Тут небеса високі й сині,

На що не глянеш — все моє.

Трава для мене зеленіє,

Для мене світлі дні ясні,

І сонце пестить та леліє,

Летять до серденька пісні.

Тут кожна квіточка співає,

Струмочок ніжно жебонить,

І краю кращого немає,

Де б я могла так вільно жить.

Вчитель. У кожного з вас на партах є квіточ​ки маки – символ Радіонівки. Ось зараз із маків ми сплетемо віночок навколо карти Радіонівки, щоб наш рідний край процвітав, був ще кращим і жив у любові своїх синів і доньок, які сьогодні ще сидять за партами і старатимуться добре вчитися, щоб стати гідни​ми громадянами своєї держави у майбутньому.

— Прикріплюючи квітку, кожен із нас прислухається до свого серця і скаже заповітні та щирі слова про Радіонівку. Яка наша Батьківщина? (Мила, дорога, славна, свята, чу​дова, чарівна)

ІV. Підсумок уроку

- Лише працьовитому і мудрому народові під силу створити могутню й багату державу. Тому наша з вами задача, навчитись сумлінно працювати і здобути міцні й глибокі знання. Отож, у добрий час. Я бажаю, щоб цей рік був плідним для кожного з вас на цікаві відкриття і досягнення нових вершин у навчанні.