Інтегрований урок з
математики
в 3
класі
Тема: Письмове додавання і
віднімання трицифрових чисел.
Розв’язування задач.
Мета: закріплювати уміння письмово додавати і віднімати трицифрові
числа. Удосконалювати
вміння учнів розв’язувати прості задачі
на дії віднімання і
додавання. Формувати обчислювальні навички.
Розвивати логічне
мислення. Виховувати любов до рідного краю,
повагу до історичного
минулого.
Обладнання: презентація, картки,
музичний супровід, таблиці
Хід уроку
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло.
Що нащадками забуте,
За водою попливло.
І слайд.
Було це понад 500 років тому. На острові
Хортиця козаки утворили власну козацьку державу – Запорозьку Січ, яка
проіснувала понад 200 років.
«Козаки»- відтатарського слова «кайзак», що значить «вільнийчоловік»,
«безстрашний вояк». А що козаки жили за порогами Дніпра, то
їх названо також запорожцями.
Козаки — це вільні люди.
Козаки — безстрашні люди.
Козаки — борці за волю.
За народу кращу долю!
Козацькому роду нема переводу.
Козак з біди не заплаче.
Козак не боїться ні тучі, ні грому.
Де козак, там і слава.
нападали на турків і татар і
хоробро воювали з іншими ворогами України. Вони боронили народ і рідну землю
від ворожих переслідувань і прагнули до того, щоб український народ
мав свободу і свою власну державу. І не один із них віддав своє життя за рідний край і народ.
ІІ слайд.
Осідком запорожців булла Запорозька Січ на Дніпрі,
понижче порогів, на островах, середріки. Там запорожці жили
постійно; там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.
Січ - то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на
Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра,
а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою,
та й поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На
брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що
кому-небудь неможливо було дістатися на Січ. І хоча не раз пробували здобувати
Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося.
Козаки були сміливими, сильними. Вони любили позмагатися в час відпочинку.
Перетягування канату.
У козаків цінився розум. Зараз і ми з вами позмагаємося .
Естафета. (приклади за варіантами).
Козаки – це спритні хлопці і кмітливі.
Улюблена гра козаків у вільний час «Бій півнів».
Зараз покажемо які ми кмітливі.
Приклади з віконцями.
+2?6 ?5? 6??
?4? +1?4 -?32
-------- -------- --------
888 794 327
Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі.
Їхні славнозвісні човни — «чайки» — не боялися ні бурі, ні оснащених
важкимигарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і
брали наабордаж. Човни «чайки» були понад 12 метрів завдовжки й 3–5 —
завширшки. У них вміщалося близько 60 запорожців з усім військовим
спорядженням, до якоговходило кілька легких гармат. При попутному вітрі на
чайці напиналося вітрило.
Особливо морськими походами і битвамипрославився козацький гетьман Петро
Сагайдачний (родом із Львівщини). На чайках він не один раз перепливав Чорне
море до Константинополя, раптовими нападами
нищив турецьку столицю, звільняючи багато козаків з неволі.
ІІІ слайд.
Задача
•
Гетьман Петро Сагайдачний мав у першому загоні 432
козаків, а в другому – на 21козака
більше.
•
Ів. Поставте до задачі таке запитання, щоб задача розв’язувалася однією
дією.
•
ІІв. Поставте до задачі таке запитання, щоб задача розв’язувалася двома діями.
Гетьман Петро Сагайдачний збирався
вирушити у похід на козацьких “Чайках” .
вирушити у похід на козацьких “Чайках” .
ІVслайд.
•
До першого загону він зібрав
•
632 козаків, до другого загону – 421 козака.
•
На скільки більше козаків у першому загоні?
•
Змінити запитання так, щоб задача розв’язувалася дією додавання.
А чи знаєте ви прізвища першого і останнього
гетьманів Запорозької Січі?
гетьманів Запорозької Січі?
Я пропоную вам про це дізнатися, розв’язавши приклади.
Якщо приклади обчислили правильно, то ви дізнаєтесь прізвища
гетьманів.
123+145=268 8х4=32
235+312=547 947-321=626
420+80=500 360+233=593
600-50=550 767-217=550
887-782=105 247=300=547
898-630=268 480+20=500
51+54=105 51+54=105
81:9х3=27 989-721=268
5х6+25=55 64:8=8
2х2х8=32
4х8+23=55
968-421=547
2х2х8=32
589-407=182
869-322=547
495-313=182
|
В 268
|
Ц 27
|
Ш 500
|
Н 550
|
|
Е 105
|
Ь 55
|
К 32
|
Й 182
|
|
А 626
|
Л 593
|
С 8
|
И 547
|
Розповідь учнів про гетьманів
Вишневецького і Калнишевського.
Присягаємо край рідний
Над усе любити.
Рідний народ шанувати
І для цього жити.
Як ріка в гору не піде,
Як сонце не гасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
Немає коментарів:
Дописати коментар