Інтегрований курс

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними.

На основі Стандарту, МОН має розробити і затвердити Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів (про них – далі), а також організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів навчально-методичними комплектами.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

У Стандарті вказано, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо).

Наприкінці кожної чверті – корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми темпом та особливостями.

Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Ось, наприклад, кілька конкретних очікуваних результатів з мовно-літературної освітньої галузі. Наприкінці 4-го класу дитина вже “обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті знання”, та “вступає і підтримує навчальний діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями”.

А ось так виглядають конкретні очікувані результати в природничій освітній галузі: “пояснює значення крові в організмі людини, значення шкіри для організму людини та її гігієни, гігієни органів чуття”, “застосовує компас, мікроскоп, розрізняє джерела енергії, пояснює корисність застосування відновлювальних джерел енергії”.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”.

Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво.

Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього навчального предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Які освітні галузі визначає Стандарт?

Загалом їх 9 (у дужках наводимо скорочення, яке використовується в індексі державних вимог до обов’язкових результатів навчання):

·                     Мовно-літературна (МОВ)

·                     Математична (МАО)

·                     Природнича (ПРО)

·                     Технологічна (ТЕО)

·                     Інформатична (ІФО)

·                     Соціальна і здоров’язбережна (СЗО)

·                     Фізкультурна (ФІО)

·                     Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Навчальний процес буде здійснюватися відповідно до вікових особливостей дітей. Навчання відбуватиметься через діяльність, зокрема проектну діяльність; пізнавальний процес буде організовано таким чином, щоби приносити радість дитині. Обсяг домашніх завдань буде зменшено, а час на рухову активність і творчість – збільшено; итині буде створено умови для розвитку особистості. Замість слухняності плекатимуться автономність та незалежне мислення. Учитель підтримуватиме дітей, щоб розвивати їх навички з різних освітніх галузей, а також самоповагу і впевненість у собі; “Новій українській школі” з першого класу буде формуватися здоровий спосіб життя. Буде створено умови для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку; “Новій українській школі” буде створено атмосферу довіри і взаємоповаги. Школа стане безпечним місцем, де немає насильства, цькування та дискримінації. Що зміниться в класній кімнаті? Освітнє середовище буде організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається. Навчальний простір буде організований так, щоби задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах. Спільна робота у шкільному колективі сприятиме розвитку взаємоповаги і відповідальності. Водночас, будуть місця, де дитина зможе побути на самоті. Так само буде виділено місця, де б діти змогли зберігати особисті речі, які вони приносять у школу. Стіни і меблі будуть використовуватися для розміщення робіт учнів. Це підвищує їх самооцінку і формує гідність. Як зміниться зміст? Обсяг вивчення окремих освітніх галузей, таких як мовно-літературна чи математична, не зменшиться, просто зміниться спосіб подачі. Повсякденне навчання стане цікавим та успішним. В майбутньому це допоможе сформувати інтерес учнів до математично-природничих дисциплін. Замість вивчення окремих предметів знання з різних галузей будуть даватися через інтегровані теми. Наприклад, першою темою у 2017-2018 н.р. буде “Я школярик”. Інші теми: “Знайомтесь - це я”, “Природа і ми” тощо. Протягом навчального року таких тем буде 35-1 тема на 1 тиждень. Навчальні заняття в рамках кожної теми організовані як “міні-уроки”, які переходитимуть в активну діяльність дітей в малих групах. Планування тем здійснюється за активної участі самих учнів за схемою “знаємо” - “хочемо дізнатися” - “дізналися”. Таким чином формуватиметься почуття відповідальності учнів за свій час і свій вибір. Як зміняться методи викладання? Роль учителя зміниться. Крім передачі знань вчитель буде формувати спільноту, сприяти формуванню позитивної самооцінки, розвивати ключові навички для життя. Зокрема, будуть виховуватися цінності свободи і відповідальності. Почуття безпеки. Вміння формувати і відстоювати власну точку зору, слухати інших, ділитися, досягати компромісів. Разом з учителем учні братимуть участь в розробленні та дотриманні правил поведінки у класі. Кілька разів на тиждень у спеціально відведеному місці будуть проводитися ранкові зустрічі, під час яких діти обмінюватимуться новинами, дізнаватимуться про плани на день. Зміниться підхід до оцінювання. Замість ранжування учнів оцінювання слугуватиме засобом аналізу індивідуального поступу учнів. Учителі застосовуватимуть палітру засобів для збору інформації: поточне оцінювання досягнень, спостереження, портфоліо учнівських робіт. Що станеться після закінчення першого класу? Після закінчення першого класу Ваша дитина піде у другий клас, де триватиме пілотування нового Державного стандарту. Після завершення початкової освіти у пілотних класах у 2021 році діти продовжать вчитися у основній школі також згідно з новим стандартом. Водночас, участь в пілотуванні жодним чином не впливає на кількість років навчання у школі. Впровадження 12-річки залежить виключно від політичної волі та наявності необхідних для цього ресурсів у бюджеті. Діти, що навчаються у пілотних класах, перебуватимуть у школі стільки ж років, скільки їх друзі зі “звичайних” класів. Як можуть допомогти батьки? У початкову школу дитина вже потрапляє з великим багажем знань і навичок. Вона вміє говорити, їсти, одягається, орудує простими знаряддями, доглядає за собою, має навички гігієни. Батьки - це перші учителі й найкращі знавці своєї дитини. “Нова українська школа” передбачає, що учителі разом з батьками утворюють партнерство, у центрі якого знаходиться дитина. Батьки зможуть співпрацювати з учителем у такий спосіб: Брати участь у постійному діалозі, в тому числі - у батьківських зборах Організовувати додаткову комунікацію (групи в месенджерах, інформаційні розсилки, “чайні зустрічі”, обміни книжками та іграми) Допомогати в організації заходів, проведенні класних і позашкільних занять Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак, зростає її самоповага. Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню дитини і полегшує засвоєння матеріалу. Це підтверджують наукові дослідження. Ось чому важливо зробити школу і дім одним цілим для дитини.