Перше вересня 2015

Перший урок 2015

Ми – нація єдина!

(Розробка Першого уроку для учнів 1 класів)

Мета.  

Навчальна:

            створити святковий мікроклімат в класі для знайомства дітей;

формувати поняття учнів про Батьківщину як спільний дім українського народу;

розширювати знання про рідний край;

ознайомити учнів з поняттм герб, гімн, прапор держави.

Розвивальна:

            розвивати почуття людяності, патріотизму.

Виховна:

виховувати любов до людей, до України.

Групи компетентностей, що формуються:

            інформаційна, комунікативна, навчальна, полікультурна, пізнавальна.

Обладнання. Карта України, Державний Герб, Прапор, Гімн України, презентація, відеоролик «Моя Україна», віночок із різнокольорових паперових  квітів, фігурки українця та україночки, хмаринки, сонечко.

Хід уроку

СЛАЙД 1

І. Привітання

1. Учитель

Добрий день, мої любі діти!
Ви прийшли нині в перший клас.
Вчитись будете і радіти,
І рости кожен день і час.
Школа двері для вас відчинила
І запрошує вчитись вас.
Бо знання – це велика сила!

2. Учитель

Гра «Так чи ні, я чи не я»

- А зараз, діти, прошу відповідати чесно та відверто:

      Усі за літо відпочили?

      А набралися ви сили?

      У школу всі із вас хотіли?

      А на сонці загоріли?

      Хто улітку грався?

      Ну, а хто купався?

      У таборі хто із вас був?

      А хто букви всі забув?

      Хто з вас їздив до бабусі?

      Хто допомагав матусі?

      Хто книжку нову прочитав?

      А хто лише в м’яча ганяв?...

- Питань багато маю я до вас, розповісти про все настав вже час.

v  Яке ж сьогодні число? Місяць? Рік?

Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці біля сонечка.

v  Чим сьогоднішній день особливий?

v  Я від щирого серця вітаю вас з цим особливим святковим днем!

У ворота літа дзвонить

Юний вересень-школяр.

Золоте калини ґроно

Осінь хилить на Буквар.

ІІ. Практична робота

Учитель

v  Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і будьте готовими назвати своє ім’я голосно і чітко.

v  Вийдіть до мене, червоні квіточки, назвіть своє ім’я, прізвище і «вплетіть» квіточку у наш віночок.

v  Тепер вийдіть жовті квіточки…

v  Ось до нас виходять сині дзвіночки…

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.

ІІІ. Народження нової родини.

Учитель

-        Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

-        Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. На дверях нашого класу сьогодні великими літерами написано «1-й клас». Так! Сьогодні народився наш 1-А клас! З днем народження, вітаємо!

-        Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народилася наша сім’я.

-        Діти, а що таке сім’я? Де вона може проживати?

СЛАЙД 2

Учитель показує на екрані карту України.

v  Ось погляньте на карту України – це карта нашої Батьківщини. Це Герб нашої держави, це наш жовто – синій Прапор. У кожному куточку України – живуть родини, батьки і діти, бабусі і дідусі у місті чи в селі, але всі ми живемо в одній державі – в Україні, яка є для всіх нас єдиною. Україна – це наш рідний батьківський край, і ми несемо в собі його культуру, звичаї, традиції, його пісні і вірші, вбираємо в свою душу рідні серцю краєвиди.

СЛАЙД 3

Перегляд відеоролика «Моя Україна»

Учитель

v  Хіба може душа бути байдужою до цієї краси? Звичайно, ні. Ми повинні берегти і примножувати красу нашого краю. А які ви вірші знаєте про Батьківщину?

Учні розповідають вірші.

У всьому світі – кожен знає –

Батьківщина лиш одна є.

І в нас вона одна – єдина.

Це наша славна Україна.

Вишита колоссям і калиною,

Вигойдана співом солов’я,

Звешся веселково Україною,

Нене зачарована моя.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

 Учитель

СЛАЙД 4

v  Діти, ми живемо на своїй рідній землі, яка зветься Україна, а ми з вами – українці. Погляньте на край вашої парти і ви побачите фігурки українця (хлопчики) та україночки (дівчатка), візьміть кольорові олівці і розфарбуйте їх.

Діти працюють під мелодію українських пісень, за бажанням підспівують. З допомогою вчителя розміщують фігурки на дошці у вигляді хороводу.

СЛАЙД 5

Фізкультхвилинка (відео музична)

Учитель

v Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.

Про них послухайте казку.

      Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

      Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

      Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

     З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 (Демонстрація державних символів України)

Учитель

-          То хто ж ця матір?

(Прослуховування Гімну України, вчитель наголошує на тому, як слід поводитися під час його звучання)

СЛАЙД 6

Крім державних символів, Україна має ще й народні символи. Давайте назвемо їх.

(За допомогою національного куточка діти їх називають)

v  Гра з елементами розповіді. «Мій рідний край»

Учитель

- А зараз ми спробуємо створити картину одного з куточків рідного краю.
На дошці учитель виставляє по черзі предметні малюнки із зображенням української хати, верби, калини, лелеки, соловейка.
- Гніздо я кладу на дах хати. У гніздо посаджу лелеку» і т.д. Біля хати «садить» кущ калини.
- В Україні калина завжди росла біля хати. В народі було прийнято садити кущ калини, коли в сім´ї народжувалась дитина. Верба і калина завжди допомагали людям, адже калиною лікували кашель, а порошком меленої вербової кори зупиняли кров. Тому й стали ці дерева народними символами.
Наша країна Україна неповторна та своєрідна своєю красою та талановитими людьми. Нам, українцям, є чим пишатися.

(Перегляд мультфільмів патріотичної спрямованості із серії «Це наше і це - твоє!», створених телеканалом «ПлюсПлюс», з подальшим їх обговоренням)

Учитель

Настав час скласти колективного вірша про Україну із щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово другого рядка в риму.

Учитель

v  А зараз я прочитаю вірш з пропущеними словами, а ви спробуйте їх відгадати і хором назвати.

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила …(Україна).

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й …(талановиті).

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші … (складають).

Щоб жила й раділа кожна родина,

Щоб була щаслива наша …(Батьківщина)!

ІV. Підсумок уроку

СЛАЙД 7

Учитель

v  А тепер усі встаньте і візьміться за руки, щоб утворився віночок, який є у нашому класі. Віднині, діти, ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше шкільне життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями.

(Діти піднімаються, стають біля парти і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!

Учитель

v  Любі першокласники, наш урок добігає кінця. Дякую всім за роботу!

Навчально - виховний проект. Адаптація

Вчитель вищої категорії, «Старший учитель» Радіонівської ЗОШ І –ІІІ ступенів Криворізького району, Дніпропетровської області Коваленко Ірина Миколаївна Навчально-виховний проект «Система роботи школи з адаптації п'ятикласників до нових умов навчання» Анотація Пропонований проект, здійснюваний колективом школи вже багато років, забезпечує успішну адаптацію учнів у період переходу з початкової до середньої ланки освіти. Проект включає взаємопов’язані напрями: організаційна робота (проведення малих педрад, круглих столів для педагогів, нарад шкільної адміністрації, педагогів), педагогічна та психологічна діагностика, аналітична робота, консультативна робота з педагогами, учнями та їх батьками, корекційно - розвивальна робота. Системна й педантична робота педагогічного колективу у період адаптації дитини до основної школи, сприяє вирішенню завдань особистісного зростання і розвитку учнів, а також профілактиці й корекції шкільної дезадаптації. Таким чином здійснюється психолого-педагогічний супровід природного розвитку учнів . Складаючи проект, ми керувалися наступним визначенням проекту: це зобов'язання створити цінність, засновану на місії проекту, яке має бути завершене в певний період, у межах узгодженого часу, ресурсів і умов експлуатації. Актуальність Адаптація учнів при переході з початкової до основної школи може проходити досить болісно:учні відчувають психологічний дискомфорт, який може перерости в особистісні психологічні проблеми, що тягне інші – уповільнення когнітивного й не когнітивного розвитку, а також проявляється у зниженні успішності і може призвести до девіантної поведінки. Проблема адаптації до нових умов навчання при переході на ІІ cтупінь середньої освіти хвилює керівників шкіл, вчителів середньої та початкової ланки, батьків випускників початкової школи. Це питання обговорюється і в спеціальній літературі, і в кожному колективі педагогів, і серед батьків, діти яких мають піднятися на цей ступінь основної школи. Спостереження за емоційно-психічним станом дітей, відстеження їх шкільної успішності показують, що успішність у багатьох з них падає, інтерес до навчання знижується, стосунки між дітьми стають напруженішими, конфліктними, а вони самі – тривожними, часто непередбачуваними у своїх реакціях, значно більш відстороненими від дорослих. Усе це ознаки кризи, але пов'язана вона не з закономірним рубежем психічного розвитку дітей. У цієї кризи інше походження – це результат організаційно-педагогічної недбалості: невиправдано різким і непродуманим переходом дітей з однієї соціальної ситуації в іншу. Вирішити проблему адаптації учнів до основної школи один раз і назавжди неможливо – цілеспрямована робота з цієї проблеми має тривати за чітко продуманою системою спільної роботи всіх учасників навчального процесу: заступників директорів шкіл, психолога, вчителів 4-х класів, вчителів - предметників, що навчатимуть дітей у п’ятому класі. Система роботи за проектом з проблеми адаптації п’ятикласників забезпечує якщо не подолання, то істотне пом'якшення психологічних і педагогічних наслідків даної соціально-психологічної кризи учнів. Місія проекту Створення умов для успішного навчання й розвитку учнів у період перезоду з початкової школи до середньої ланки. Збереження психо-фізичного здоров’я дитини, захист її інтересів. Ключові завдання Зберегти здоров'я дитини та її психологічне благополуччя. Забезпечити подальший поступальний розвиток кожної особистості. Мета проекту Організація й управління адаптацією учнів початкової школи до середньої ланки. Тривалість проекту Один рік. Строк реалізації проекту: лютий поточного навчального року, що триває – січень наступного навчального року. Циклічність Щорічне застосування проекту дозволяє коригувати й вдосконалювати кожну з його ланок в залежності від того, які дані на початку проекту та з урахуванням SWOT-аналізу. Проект складається в залежності від контингенту учнів-випускників початкової школи, класовода четвертого класу, колективу педагогів, які працюватимуть у майбутньому п’ятому класі. Цільові групи Учні четвертих – п’ятих класів школи. Партнери, співвиконавці проекту • Батьки учнів четвертого – п’ятого класів • Вчителі - предметники • Класовод четвертого класу • Класний керівник п’ятого класу • Адміністрація школи Робочий план проекту Завдання Етапи Строки виконання Відповідальна особа 1. Визначення всіх учасників проекту Нарада адміністрації з визначення вчителів, що працюватимуть у 5 класі наступного навчального року Лютий Директор, заступник директора з НВР, голови шкільних методоб’єднань 2. Теоретичне входження в проблему Мала педрада для вчителів 4-5-х класів «Психолого-педагогічні аспекти адаптації учнів до середньої школи» Лютий Заступник директора з НВР, учителі 4-5-х класів Лекція-семінар психолога «Прояви труднощів в адаптації, шкільна дезадаптація та їх подолання» Лютий Директор 3. Практичне опанування вихідних умов проекту Відвідування уроків у 4 класі вчителями середньої ланки Березень –квітень Заступник директора з НВР, учителі середньої ланки Проведення пробних уроків у 4 класі вчителями-предметниками середньої ланки Березень-квітень Вчителі- предметники 4. Діагностика учнівського контингенту випускних класів початкової школи Глубока діагностика рівня компетенцій учнів випускних класів початкової школи у відповідності з графіком педагогічної діагностики Березень-квітень Заступник директора з НВР; вчителі-предметники, вчителі початкових класів Діагностика психологічних особливостей учнів 4-х класів. Лютий– квітень Класовод 4 класу 5. SWOT-аналіз за здійсненими етапами Нарада для вчителів 4-5-х класів за результатами діагностик Травень Заступник директора з НВР, 6.Упровадження програми психолого- педагогічного супроводу п’ятикласників Семінар «Наступність у навчанні учнів 5 класу» для класного керівника і вчителів-предметників для ознайомлення з основними завданнями і труднощами первинної адаптації, індивідуальними особливостями дітей 5 класу Серпень Заступник директора з НВР, «Круглий стіл» для вчителів-предметників з метою вироблення загальних вимог до п'ятикласників Вересень Заступник з НВР Батьківські збори «Особливості періоду адаптації дітей у 5 класі» Вересень класний керівник 5 класу 7. Діагностика учнівського контингенту 5-х класів Відвідування уроків у 5 класі вчителями початкової школи, адміністрацією Вересень-жовтень Учителі початкової школи, заступник директора з НВР Вхідні контрольні роботи з основних предметів (українська, англійська, російська мова та математика) Вересень Заступник директора з НВР 8.Спостереження, анкетування, тестування, оцінка результатів супроводу та корекція Діагностика рівнів стомлюваності і мотивації учнів 5-х класів Жовтень Шкільний психолог Діагностика рівнів тривожності учнів 5-х класів Жовтень Шкільний психолог Діагностика рівня адаптації п’ятикласників Грудень Шкільний психолог 9. Аналіз і узагальнення результатів супроводу та корекції Вихідні контрольні роботи з основних предметів (українська, англійська, російська мова та математика) Грудень Заступники директора з НВР, учителі-предметники Аналіз матеріалів до малої педради за результатами адаптаційного періоду Січень Заступник директора з НВР Мала педрада «Результати здійснення програми наступності при переході учнів з початкової школи в основну» Січень Заступник директора з НВР 10. Узагальнення результатів проекту, SWOT-аналіз Нарада для учасників проекту. Порівняння очікуваних результатів із результатами проекту. Визначення нереалізованих можливостей і перспектив удосконалення проекту Січень Директор, заступник з НВР, шкільний психолог, класовод, класний керівник, учителі-предметники Очікувані результати Комфортна (безконфліктна) адаптація учнів при переході з початкової до середньої ланки школи. Зведення до мінімуму випадків труднощів адаптації в учнів. Характеристика видів діяльності за проектом Організаційна діяльність Діяльність з формування готовності до подальшого навчання за своїми завданнями та формами роботи з дітьми, переважно педагогічна. Звичайно, вона припускає різноманітну і значиму роботу психолога. І все ж головне – у створенні педагогічної наступності програм та організації навчального процесу в початковій і середній школі. Діяльність із соціально-психологічної адаптації, навпаки, більшою мірою забезпечується психологічними (за важливістю справ і форм проведення) програмами й заходами. Головне – створення психологічних умов успішної адаптації в межах освітнього середовища. Реалізація пропонованої системи роботи можлива за умови виконання низки управлінських заходів. Передусім уже на початку другого півріччя адміністрація школи визначає класного керівника, який візьме естафету у класовода 4 класу, підбирає і команду учителів-предметників. При ухваленні цього рішення дуже важливо врахувати ряд аспектів – досвід роботи педагогів, їхній професіоналізм тощо, але найважливіше – це врахування «наслідування» у характерах класовода 4-го класу, класного керівника та, якщо це можливо, вчителів-предметників. І чим ретельніше проведений цей підбір, тим більш «м'яко» й успішно пройде період адаптації. Теоретичне опанування проблеми Робота спрямована на підвищення психолого-педагогічного рівня учасників проекту. Мала педагогічна рада для вчителів-предметників та вчителів початкових класів з організації наступності: «Психолого-педагогічні аспекти адаптації учнів при переході з початкової в середню школу» (Додаток 1). Мета цієї педагогічної ради – вивчення рівня готовності учнів 4 класу до навчання в середній ланці. Заступник директора з НВР проводить аналіз академічної успішності учнів 4 класу, інформує про статистичні тенденції успішності та якості знань учнів протягом останніх 1,5 років з основних предметів. Психолог знайомить вчителів із психологічними особливостями дітей, рівнем розвитку психічних процесів (Додаток 2). Кожен з учителів початкових класів представляє педагогічний портрет класу, характеризує особливості дітей, їх навчальну, позашкільну діяльність, взаємини в класному колективі, ставлення батьків учнів до навчання, школи. Лекція-семінар «Прояви труднощів в адаптації, шкільна дезадаптація та їх подолання», що проводить психолог, актуалізує знання учителів із зазначеної проблеми, доводить до вчителів результати нових наукових досліджень в психології з проблеми (Додаток 3). Семінар «Наступність у навчанні учнів 5 класів (Адаптація п'ятикласників у середній ланці)» для класних керівників і вчителів-предметників п'ятих класів здійснюється для ознайомлення з основними завданнями і труднощами первинної адаптації, тактикою спілкування з дітьми і з тим, яку допомогу їм можна надати, напрацювання загальних вимог до п'ятикласників (Додаток 4). Практична діяльність Відвідування уроків у випускному класі початкової школи вчителями-предметниками, класним керівником майбутнього п'ятого класу з метою урахування технологій навчання у початковій школі, формами і методами організації навчальної діяльності, стилю взаємин педагога з дітьми та учнями між собою для використання прийомів зворотнього зв'язку в 5 класі, програмою і системою вимог учителів початкової школи. Учителі-предметники співвідносять свою програму з програмою випускного класу з певного навчального предмета, визначають неспівпадання у вимогах програм, проводять пробні уроки. На методичних об'єднаннях учителів початкових класів та вчителів-предметників розглядаються можливі варіанти коригування вимог, форм і методів роботи. Відвідування уроків у п'ятому класі вчителями початкової школи з метою спостереження за дітьми в адаптаційний період. Рекомендації вчителів початкової школи вчителям-предметникам з організації індивідуальної та диференційованої роботи на уроці з урахуванням особливостей учнів . Діагностична діяльність Педагогічна діагностика Перший етап педагогічної діагностики проводиться у випускному 4 класі початкової школи з метою глибокого вивчення рівня компетенцій з основних предметів початкової школи . Другий етап діагностики проводиться на початку п'ятого класу. Використовуються ті ж параметри вимірювання, що і на кінець початкової школи. Результати зіставляються, аналізуються, робиться проміжна оцінка щодо виконання проекту. Третій етап діагностики проводиться в кінці 1 півріччя п'ятого класу (адміністративні контрольні роботи, семестрове оцінювання). Результати аналізуються, вивчаються тенденції зміни якості знань. Психологічна діагностика Перший етап психологічної діагностики проводиться у випускному класі початкової школи з метою визначення рівня готовності учнів до навчання в середній ланці. На даному етапі досліджуються рівні розумового розвитку і наочно-образного мислення учнів, їх самооцінка, рівень шкільної мотивації і тривожності, тобто визначається рівень сформованості всіх новоутворень для даного віку. Другий етап діагностики проводиться на початку 1 півріччя 5 класу (вересень-жовтень) з метою вивчення ступеня й особливостей пристосування дітей до нової соціальної ситуації поряд з педагогічними спостереженнями. На цьому етапі обстежуються рівні шкільної тривожності, мотивації, їх самооцінки і провідної репрезентативної системи. На третьому етапі психологічної діагностики (грудень – січень) проводиться різноманітне анкетування дітей з метою визначення рівня комфортності, психічного стану тощо. Паралельно йде анкетування батьків з питань фізичного і психічного стану дітей. З метою дослідження особливостей адаптаційного періоду, внутрішніх процесів самопристосування учнів у змінених умовах, виявлення рівня навчальної мотивації і потенційної «групи ризику», для учнів кожного класу складається «Карта психологічного супроводу адаптаційного періоду». (Додатки 5, 6, 7). Отримані результати діагностики, проведеної і в четвертому, і в п'ятому класах, порівнюються, і на їх підставі здійснюється якісний і кількісний аналіз, робляться висновки щодо змін, що відбулися, даються рекомендації вчителям і батькам. Консультативна робота Робота з педагогами найчастіше проводиться у вигляді групових консультацій на семінарах. Консультації з учнями й батьками – індивідуально. Робота з батьками З боку батьків необхідно отримати згоду на проведення тренінгових та корекційних занять з їх дітьми. Психолог знайомить батьків з проблемами «особливих» дітей (гіперактивних, сором'язливих, тривожних) у віці 9-10 років, пояснює можливі причини такої поведінки, дає рекомендації з надання допомоги дитині. Консультування батьків, чиї діти можуть відчувати труднощі пристосування до середнього ступеню школи, здійснюється індивідуально або на батьківських зборах. Серія батьківських зборів присвячена проблемам, які можуть виникнути у дітей на початку навчання у п'ятому класі. Корекційно-розвивальна робота Консультативно-розвивальна робота проводиться з учнями, що зазнають труднощів у шкільній адаптації. Така робота проводитися з дітьми індивідуально або в мікрогрупах, сформованих на основі подібності проблем, виявлених у дітей на етапі діагностики. Критеріями ефективності цієї роботи виступають: зниження рівня тривожності, підвищення групової згуртованості, позитивна динаміка емоційного розвитку дитини, підвищення впевненості в собі і у своїх можливостях, формування у дітей позитивного ставлення до школи, вчителів та однокласників. Узагальнення результатів Мала педагогічна рада «Результати здійснення програми наступності при переході учнів з початкової школи в основну» для класних керівників і вчителів-предметників п'ятих класів, з метою ознайомлення з результатами роботи за програмою адаптації п’ятикласників, корекції ліній поведінки, дотримання єдиних вимог класних керівників і вчителів-предметників, розвитку системи загальних поглядів на використання правил наступності в освітньому процесі (Додаток 8). Аналітична робота (SWOT-аналіз) Направлена на осмислення проведеної системи психолого-педагогічної діагностики та діяльності з адаптації дітей до умов середньої школи, на оцінку ефективності роботи і корекції робочих планів (як психолога, так і педагогів, що працюють з п'ятикласниками ). Аналіз ситуації дає можливість обговорити учасникам реалізації проекту (вчителі, адміністрація школи, психолог, батьки ) форми і методи подальшої роботи і планувати навчально-виховний процес в даних класах. Тезаурус Проект – це окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються (визначення Англійської асоціації проект-менеджерів); Проект – це певне завдання з визначеними вихідними даними й встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його вирішення (визначення за Тлумачним словником з управління проектами). Ці визначення є універсальними, методологічно виваженими та широко застосовуваними в зарубіжній практиці управління проектами. Місія проекту включає фундаментальні цілі, для яких розроблено цей проект і яких він повинен досягти. Основними ознаками проекту є наступні: • зміна стану об’єкту задля досягнення його мети; • обмеженість у часі; • обмеженість ресурсів; • неповторність. До основних властивостей проекту відносять: масштаб проекту, його розмір, кількість учасників та ступінь впливу на навколишнє середовище. Використана література 1. Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах.// упорядник Т.Червонна.– К.: Шкільний світ, 2008.–128 с. 2. Выготский, Л.С. Психология. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – 108 с. 3. Горпинич, А. Наступність та узгодженість у роботі класоводів та вчителів-предметників // Класному керівнику. – 2009. – № 8. – с. 3. 4. Даниленко, Т . Створення умов для успішної адаптації учнів п’ятих класів до предметного навчання // Заступник директора школи. – 2011.– № 9. – С. 4-5. 5. Дусавицкий, А.К. Развитие личности в учеб¬ной деятельности. — М., 1996. — 208 с. 6. Изучение личности школьника: Учеб.-метод. Пособие / Е.А. Курносикова, Л.В. Шукшина, В.В. Слугин и др. – Саранск: Изд-во Морд. Ун-та, 2000. – 164 с. 7. Коблик, Е. Г. Первый раз в пятый класс: Программа адаптации детей к средней школе. – М.: Генезис, 2003. – 23 с. 8. Кузнецова, В.К. Вопросы преемственности и адаптации в условиях учебно-воспитательного комплекса //Начальная школа. – 2001. – № 8. – С. 5–11. 9. Кузнецова, И.В. Преемственность в работе начальной и средней школы // Начальная школа: плюс – минус. – 2001. – № 11. – .С. 7-9. 10. Методические материалы по психолого-педагогическому обеспечению процесса адаптации учащихся 5-х классов в средней школе: (По материалам опыта работы сотрудников лаб. прикладной пед. психологи; [авт.-сост. Е.А. Осипова]. – Минск: АПО, 1999. – 28 с.– Библиогр.: с. 18 (10 назв.). 11. Мурзина, Н.П. Методическое обеспечение решения проблемы непре-рывности и преемственности общего образования// Начальная школа: плюс – минус. – 2005. – № 6. – С. 13–21. 12. Поливанова К.Н. Психологическое содержание подросткового возраста // Вопросы психологии. — 1996. – №1. – С. 20-33. 13. Савченко, О.. Наступність і перспектива в роботі двох перших ланок освіти // Дошкільне виховання. – 2000. – № 11. – С. 4–5. 14. Удовенко М. Адаптація молодших школярів в основній школі.// Психолог. – 2006. – № 18. – с.1. 15. Цукерман, Г.А. Переход из начальной школы в среднюю как психологическая проблема // Вопросы психологии. – 2001. – № 5. – С. 19-34. 16. Чепіга, Л.П. Особливості Я-концепції підлітків в залежності від умов навчання в навчальному закладі: навчальний посібник для вчителів та студентів/ Нар. Укр. Акад. — Xерсон: НУА, 2001. — 44 с.

Завдання на конкурс з української мови

Завдання для другого етапу ХІV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика 3 клас 1.Запишіть речення в такій послідовності, щоб утворився текст. Доберіть заголовок і запишіть перед текстом. Допишіть ще 2-3 речення. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами струмочки. Радісна, гомінка і пахуча весна. Теплий вітер пробігає у верховітті. … (10 балів) 2.Запишіть слова за алфавітом, поставте наголос. Зошит, ознака, виразно, запитання, новий, високо, одинадцять. (5 балів ) 3.Поділіть слова для переносу. Підйом, ходжу, олівець, близький, кільце. (5 балів ) 4.З поданих слів складіть речення, підкресліть головні члени. Пташки, наповнить, гаї, незабаром, і, спів, сади. (5 балів ) 5.До поданих слів доберіть слова, близькі за значенням. Лагідний – Говорити – Шлях – Хата – (5 балів ) Максимальна кількість балів 30 4 клас 1.Написати твір-міркування на тему : «Для чого я ходжу до школи.». (10 балів) 2.Запишіть слова в алфавітному порядку, поставте наголос. Документ, колесо, чарівний, шофер, випадок, кропива, фартух, чотирнадцять, черговий. ( 5 балів) 3.Розберіть слова за будовою, запишіть до них споріднені. Річечка - , батьки - . (5 балів ) 4.За допомогою префіксів і суфіксів утворіть нові слова від поданих. Берег, колосся, віра, рік, ліс. (5 балів) 5.До кожного з поданих слів доберіть спільнокореневий іменник, прикметник, і дієслово. Запиши їх. Зима - . Дружба - . Мороз - . ( 5 балів ) Максимальна кількість балів 30

Фізичне і психічне здоров'я дитини

Фізичне i психічне здоров'я дитини Здоров'я - широке поняття. Зазвичай, в нього включають фізичну i психічну складову. Але існує ще i психосоматичне благополуччя людини, коли тіло і психіка нерозривно пов'язані. Ще лікарі давньосхідної медицини вважали, що кожна негативна емоція має в організмі свого «адресата». Гнів, наприклад, руйнує печінку і жовчний міхур, туга і печаль - легені, тривога - серце, страх - нирки і так далі. Сучасна психосоматична медицина беззастережно визнає руйнівний вплив негативних емоцій на внутрішні органи, і причина більшості хвороб людини прямо або побічно пов'язана з тяжкими переживаннями. Причини захворювань. Зараз зростає число дітей, що страждають на бронхіальну астму та цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту, розладами серцево-судинної системи, нейродермітом і багатьом іншим. Все це психосоматичні захворювання, коли психічне і соматичне (тілесне) пов'язані в походженні і клінічній картині захворювань. Причини появи психосоматичних захворювань у дітей складні. Генетична схильність, шкідливі впливи в перші місяці вагітності і в перші місяці життя, тонкі ендокринно-гормональні та біохімічні зрушення в організмі відіграють важливу роль у даній проблемі. Та чи інша система організму дитини може виявитися природжено або прижиттєво ослабленою. Однак у всіх випадках при соматичних захворюваннях на перше місце, як їх основна причина, виходять тяжкі переживання, психічна травма, несприятливі особливості особистості, що формується, що перешкоджають нормальній адаптації дитини в дитячому садку і школі, адаптації серед однолітків. Відомо, що всі емоції людини можуть бути зведені до двох почуттів: задоволення і невдоволення, тобто задоволеності і незадоволеності. Основою психосоматичних захворювань є почуття глибокої і невідступної незадоволеності. Воно породжує дві універсальні реакції: агресивно-протестну або капітулятівно-депресивну. Найчастіше, спочатку першу, а потім, якщо людина знемоглася в життєвій боротьбі, здалася, пасивно страждає, - другу. І перша, і друга - «випалюють» організм зсередини, неухильно призводять до хронічних хвороб. Часто дорослі не приділяють достатньої уваги проблемам дитини та її переживанням, які найчастіше представляються дорослим дрібними і несерйозними. Однак для дитини це тяжкі проблеми і переживання. Недооцінка психічного стану дитини, її переживань неприпустима. Без розуміння і врахування цих переживань неможлива профілактика психосоматичних хвороб та їх подолання. Ситуація, коли батьки, якщо у дитини хворий шлунок, переконані в необхідності лікування тільки шлунка, забуваючи, що немає ізольовано хворого шлунка в цілісному організмі, непростима. Забуваючи про нерозривний зв'язок психічного і тілесного, використовують ліки для шлунка, тримають дитину на дієті, але, залишаючи в недоторканності основну причину хвороби - переживання дитини, не виліковують, і лише заліковують психосоматичне захворювання, оскільки це не шлунок погано перетравлює їжу, а дитина «їсть себе зсередини». Іншими словами, непотрібно забувати, що за психосоматичною хворобою завжди стоїть якась незадоволена потреба дитини, і тоді хвороба - це тільки сигнал. І поки ця потреба не буде задовiльнена, симптом з'являтиметься знову і знову. Можна сказати, що розумний організм дитини через хворобу показує, чого їй не вистачає. Неправильне виховання. До виникнення психосоматичного ризику веде, насамперед, неправильне виховання. Це, по-перше, діти, що стали жертвами егоцентричного виховання. У таких дітей завищена самооцінка несвідома. Їм прищепили думку, що вони здібні, розумнішi за інших, а тому мають право на більше і краще. Інше для них неприйнятне. Такі діти запекло змагаються з однолітками, починаючи з дитячого садка. Найчастіше дівчатка, хлопчики, як правило, пізніше включаються в подібну боротьбу. Вони страждають, якщо вихователька рідко хвалить, а за низьку оцінку їх зусиль не по-дитячому не люблять її, заздрячи тим і всерйоз ворогуючи з тими, хто їх випереджає. У школі суперництво стає ще гострішим, невдачі переживаються глибше, особливо на тлі успіхів суперників. Даний варіант формування особистості найбільше характеризується надчестолюбством. Чим слабкішi здібності, тим запекліша в таких випадках боротьба і тим важчi психосоматичні наслідки. Тяжіє установка: «Все одно доведу, що я здібнішbq, сильнішbq, кращbq». Ці діти - максималісти, задовольняються лише першим місцем. Хвороба не зупиняє їх. Хто засумнівався в їх здібностях, особливо якщо успіх дається легко,- непримиренний ворог. Кожна невдача переживається, як катастрофа, запускаючи механізми хвороби, а локалізація хвороби - ослаблена система організму. Природно, така дитина нервова: плаксива, образлива, ранима. У неї головні болі, безсоння. Життя і прагнення, переживання не за віком призводять до нездужання, характерного для працюючої понад сил дорослої людини. Така дитина може бути і важкою: запальною, вимогливою, конфліктною. Другий варіант шляху до психосоматичного ризику, найчастіше, обумовлений вихованням за типом неприйняття. Воно формує занижену неусвідомлювану самооцінку. Проте, в даному випадку дитина не примиряється з нею. Навпаки, відчуття ущербності озлоблює її, викликає почуття протесту. І дитина прагне довести, але, на відміну від першого варіанту, вже самiй собі, що варта більшої уваги та визнання. У неї пригнічений інстинкт самозбереження, загострене до хворобливості почуття гідності. Визнаючи свою слабкість, дитина керується установкою: «Я слабкіша, але буду боротися, не шкодуючи себе, і доведу, що гідна поваги». У дитячому віці все це виражено смутно, не оформлено, виступає багато в чому, як неусвідомлюване переживання вже зі старшої групи дитячого садка і загострюється у перших класах школи. Успіх, максимальне самоствердження необхідні дитинi, щоб досягти, в першу чергу, самоповаги, а вже потім поваги з боку інших. Зрештою, переживання, невдачі надломлює. Вона втомлюється, надривається. Третій варіант шляху до психосоматичного ризику має місце при зверхсоціалізації дитини. Дитина прийняла настанови батьків на соціальний успіх, як найважливішу цінність. Вона запрограмована, як робот, на роль пай-хлопчика або пай-дівчинки. Як правило, така дитина начебто перестрибує через дитинство. Дитинства немає, однолітки погані, дурні, і вона спілкується тільки з дорослими або настільки ж серйозними однолітками, як і сама. Мова йде не про честолюбство. Така дитина просто не мислить іншого шляху. Вона надмірно відповідальна. Все у неї подібно дорослим - прагнення, переживання. І хвороби дорослого віку. Сильний успішно йде жорстко запропонованою дорогою до соціального успіху, слабкий же починає відчувати труднощі і потрапляє в групу психосоматичного ризику. Внутрішня напруга, недитячі переживання приводять таку дитину до нервування ще в старшій групі дитячого садка. Щось не вдається, суперечить її налаштованості і вона дратується, страждає від безсоння. У неї найчастіше порушення з боку шлунково-кишкового тракту, нестійкість артеріального тиску, вегетативна дистонія. І, нарешті, при тривожно-недовірливому вихованні у разі прямування по шляху психосоматичного ризику спостерігається тривожне сприйняття невдач, помисливість щодо однолітків, вихователів, вчителів. Така дитина не честолюбива і не завислива. Вона, як відомий піскар, який тремтів все життя: тривожний, недовірливий, боязкий, приймає все близько до серця, чекає неприємностей, бід. Побоюється однолітків, боячись приниження, і садка, школи, де очікує невдач. Щоб вберегти себе від неприємностей, дитина намагається більше всіх, готова не спати, щоб все встигнути, намагається перевершити саму себе. Ця дитина в групі ризику по серцево-судинним захворюванням, хворобам нирок і легень. Що ж слід зробити батькам? Дуже важливо своєчасно помітити початок психосоматичного розвитку. Необхідно зрозуміти проблеми, переживання дитини, зрозуміти, що ж стоїть за хворобою. Необхідно допомогти впоратися дитині з переживаннями, які призвели до хвороби, а також усунути неправильне виховання, починаючи перевиховання з самих себе, як би банально це не звучало. Подiлитись iнформацiєю в:

Учитель року

Коваленко Ірина Миколаївна