АДАПТАЦІЯ УЧНІВ 5-Х КЛАСІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

Інтенсивна навчальна програма, хронічна втомлюваність від перевантажень часто викликають у дітей страх перед школою, вчителями. Ці фактори посилюються при переході учнів до 5 класу і призводять до шкільної дезадаптації, яка у свою чергу підвищує ймовірність виникнення психоматичних захворювань. Тому профілактика шкільної дезадаптації – одне із найвадливіших завдань для шкільного психолога.

Психічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повина враховувати особливості серидовища й активно впливати на нього,  щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів.

   Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, забезпечення фізичного і психічного здоров’я дитини. Будь-яке порушення збалансованності системи „особистість – середовище ” може стати джерилом тривоги. Якщо його не ліквідувати, то рівень тривоги зростає, і формується емоційний стрес.

Основними ознаками дезадаптації є:

-         складнощі в навчанні;

-         агресивна поведінка щодо педагогів та однокласників;

-         надмірна активність та рухливість;

-         підвищена збудженність, тривожність;

-         нездатність до концентрації уваги;

-         емоційна неадекватність;

-         відчуття власної неповноцінності;

-         погано контрольована поведінка.

Період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило, пов’язані із певним ускладненням  як для дитини, так і для вчителів і батьків. Упродовж  одного-трьох місяців, у деяких випадках і до півроку, відбувахється процес шкільної адаптації, який не завжди позитивно позначається на успіхах дитини.

  Розрізняють два типи дезадаптованих учнів:

-         школярі, які самі відчувають труднощі і створюють численні труднощі для оточення (педагогів, батьків, інших дітей) – так звані „важкі” діти;

-         учні, яким самим важко у школі, але оточенню вони не створюють особливих неприємностей.

  5 клас (10 років) – це кінець дитинства, період, що передує підлітковому. У цей час діти в основному врівноважені, спокійні, вони відкрито і довірливо ставляться до дорослих, визначають їхній авторитет, чекають від учителів, батьків інших дорослих допомоги.

  Основними завданнями розвитку в 5-му класі є:

-         оволодіти базовими шкільними знаннями та уміннями;

-         формування уміння вчитися у середній школі;

-         розвиток навчальної мотивації, формування інтересів;

-         розвиток навичок співробітництва з однолітками, уміння змагатися з іншими, правильно і різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших;

-         формування вміння досягати успіхів і правильно сприймати невдачі, розвиток впевненості у собі;

-         формування уявлень про себе як про вмілу людину з великими можливостями розвитку;

  У середній школі докорінно змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи „класний керівник - вчителі предметники” та до кабінетної системи. Те, що цей період співпадає із кінцем дитинства, є достатньо стабільним періодом розвитку, сприятливим для адаптації школяра до нових вчителів, нових умов навчання.

  Як показує практика, більшість дітей переживає цей період переходу як важливий крок у їхньому житті. Центральне місце посідає сам факт закінчення молодшої школи, який так чи інакше підкреслюється вчителями і батьками. Іншою важливою складовою  є власне предметне навчання.

  Попри те, що діти і раніше вивчали різні предмети, саме при переході в середню школу вони починають розуміти й усвідомлювати з’вязок цих предметів з певною областю знань.

  На питання, чи відрізняється чим-небудь і чим самим навчання в 5 класі від початкової школи, п’ятикласники відповідають: “Малята просто вчаться рахувати, а ми вчимо математику; раніше ми просто читали оповідання про те, що було, а тепер вчимося історії”.

  Для багатьох дітей, які навчались в одного вчителя, перехід до багатьох вчителів з різними вимогами, характерами, стилями відносин також є зовнішнім показником їхньої дорослості.

  Крім того, певна частина дітей усвідомлює такий перехід як шанс знову почати шкільне життя, налагодити стосунки, що не склалися із педагогом у молодших класах. Бажання „добре вчитись”, „робити все щоб дорослі були задоволені”, „щоб не хвилювались і не переживали”- достатньо сильне в п’ятикласників.

   Крім того,  важливим чинниками успішної адаптації дитини до школи є сприятливі умови соціального середовища дитини, якими є не тільки школа, але й сім’я. До них належать:

№ з/п	Сприятливі чинники соціального середовища дитини	Кількість дітей з високим рівнем адаптації,  %
1.	Адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників	97,8%
2.	Правельні методи виховання в сім’ї	95,3%
3.	Безконфліктна ситуація в родині	94,4%
4.	У сім’ї немає конфліктів через алкоголь	91,1%
5.	Високий рівень освіченості батьків	87,9%
6.	Функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість	86,9%
7.	Високий статус у групі до вступу в 1-й клас	85,5%
8.	Високий рівень освіченості матері	83,2%
9.	Повна сім’я	77,6%
10.	Позитивний стиль ставлення до дітей вихователя і вчителя під час підготовчого періоду	62,7%
11.	Задоволення від спілкування з дорослими	74,3%
12.	Позитивний стиль ставлення до дітей 1-го класу	59,8%

КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ

АДАПТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ ДО ШКОЛИ

( для вчителів )

Засвоєння шкільних норм поведінки		Ефективність навчальної діяльності
Поведінка на перерві	Поведінка на уроці	Засвоєння знань	Навчальна діяльність
Висока ігрова активність, охоче бере участь урухливих іграх	Сидить спокійно, сумлінно виконує всі вимоги вчителя	Правильне, безпомилкове виконання шкільних завдань	Активно працює на уроці, часто підносить руку і відповідає правильно	5 балів
Активність виражена мало: полюбляє заняття в класі з кимось із дітей, читання книг	Виконує вимоги вчителя,іноді на короткий час відволікається	Невеликі поодинокі помилки	На уроці працює, правильні й неправильні відповіді чергуються	4 бали
Активність дитини обмежується заняттями, пов’язані з підготовкою до наступного уроку	Зрідка повертається обмінюється короткими репліками з товаришами	Поодинокі помилки, пов’язані з пропуском букв і їхньою заміною	Рідко підносить руку, віповідає правильно	3 бали
Не може знайти собі заняття, перпходить від однієї групи дітей до іншої	Часто простежується скутість у рухах, позі, напруженість у відповідях	Погане засвоєння матеріалу з одного з основних предметів, є помилки	Навчальна активність нетривала,часто відволікається, не чує запитання	2 бали
Пасивна, рухи скуті, уникає інших	Виконує вимоги вчителя частково, часто відволікається, постійно розмовляє	Часті помилки, неохайне виконання завдань: багато виправлень, закреслень	Дитина не включається в навчальний процес	1 бал

Успішність соціальних контактів
Емоційне благополуччя	Ставлення до вчителя	Взаємини з однокласниками
Гарний настрий, часто усміхається, сміється	Вявляє товариськість до вчителя, після уроку підходить, спілкується	Товаристка, легко еонтактує з дітьми	5 балів
Спокійний емоційний стан	Цінує гарну думку вчиткля про себе, прагне виконувати всі його вимоги; звертається за допомогою	Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звертаються діти	4 бали
Епізодично виявляється знижений настрій	Старанно виконує вимоги вчителя, але за допомогою звертається до однокласників	Сфера спілкування обмежена: контактує тільки з деякими дітьми	3 бали
Негативні емоції (тривожність, смуток, іноді страх, уразливість, запальність, дратливість)	Виконує вимоги вчителя формально, не зацікавлена в спілкуванні. Хоче бути непомітною	Прагне бути поруч з дітьми, але не вступає з ними в контакт	2 бали
Плач без усяких на те причин, часто свариться з дітьми, підвищує голос	Уникає контакту з учителем, у спілкуванні з ним легко бентежиться, губиться, говорить тихо, затинається	Замкнена, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті (інші діти байдужі до неї)	1 бал

Інтегрований курс

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними.

На основі Стандарту, МОН має розробити і затвердити Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів (про них – далі), а також організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів навчально-методичними комплектами.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

У Стандарті вказано, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо).

Наприкінці кожної чверті – корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми темпом та особливостями.

Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Ось, наприклад, кілька конкретних очікуваних результатів з мовно-літературної освітньої галузі. Наприкінці 4-го класу дитина вже “обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті знання”, та “вступає і підтримує навчальний діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями”.

А ось так виглядають конкретні очікувані результати в природничій освітній галузі: “пояснює значення крові в організмі людини, значення шкіри для організму людини та її гігієни, гігієни органів чуття”, “застосовує компас, мікроскоп, розрізняє джерела енергії, пояснює корисність застосування відновлювальних джерел енергії”.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”.

Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво.

Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього навчального предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Які освітні галузі визначає Стандарт?

Загалом їх 9 (у дужках наводимо скорочення, яке використовується в індексі державних вимог до обов’язкових результатів навчання):

·                     Мовно-літературна (МОВ)

·                     Математична (МАО)

·                     Природнича (ПРО)

·                     Технологічна (ТЕО)

·                     Інформатична (ІФО)

·                     Соціальна і здоров’язбережна (СЗО)

·                     Фізкультурна (ФІО)

·                     Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Навчальний процес буде здійснюватися відповідно до вікових особливостей дітей. Навчання відбуватиметься через діяльність, зокрема проектну діяльність; пізнавальний процес буде організовано таким чином, щоби приносити радість дитині. Обсяг домашніх завдань буде зменшено, а час на рухову активність і творчість – збільшено; итині буде створено умови для розвитку особистості. Замість слухняності плекатимуться автономність та незалежне мислення. Учитель підтримуватиме дітей, щоб розвивати їх навички з різних освітніх галузей, а також самоповагу і впевненість у собі; “Новій українській школі” з першого класу буде формуватися здоровий спосіб життя. Буде створено умови для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку; “Новій українській школі” буде створено атмосферу довіри і взаємоповаги. Школа стане безпечним місцем, де немає насильства, цькування та дискримінації. Що зміниться в класній кімнаті? Освітнє середовище буде організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається. Навчальний простір буде організований так, щоби задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах. Спільна робота у шкільному колективі сприятиме розвитку взаємоповаги і відповідальності. Водночас, будуть місця, де дитина зможе побути на самоті. Так само буде виділено місця, де б діти змогли зберігати особисті речі, які вони приносять у школу. Стіни і меблі будуть використовуватися для розміщення робіт учнів. Це підвищує їх самооцінку і формує гідність. Як зміниться зміст? Обсяг вивчення окремих освітніх галузей, таких як мовно-літературна чи математична, не зменшиться, просто зміниться спосіб подачі. Повсякденне навчання стане цікавим та успішним. В майбутньому це допоможе сформувати інтерес учнів до математично-природничих дисциплін. Замість вивчення окремих предметів знання з різних галузей будуть даватися через інтегровані теми. Наприклад, першою темою у 2017-2018 н.р. буде “Я школярик”. Інші теми: “Знайомтесь - це я”, “Природа і ми” тощо. Протягом навчального року таких тем буде 35-1 тема на 1 тиждень. Навчальні заняття в рамках кожної теми організовані як “міні-уроки”, які переходитимуть в активну діяльність дітей в малих групах. Планування тем здійснюється за активної участі самих учнів за схемою “знаємо” - “хочемо дізнатися” - “дізналися”. Таким чином формуватиметься почуття відповідальності учнів за свій час і свій вибір. Як зміняться методи викладання? Роль учителя зміниться. Крім передачі знань вчитель буде формувати спільноту, сприяти формуванню позитивної самооцінки, розвивати ключові навички для життя. Зокрема, будуть виховуватися цінності свободи і відповідальності. Почуття безпеки. Вміння формувати і відстоювати власну точку зору, слухати інших, ділитися, досягати компромісів. Разом з учителем учні братимуть участь в розробленні та дотриманні правил поведінки у класі. Кілька разів на тиждень у спеціально відведеному місці будуть проводитися ранкові зустрічі, під час яких діти обмінюватимуться новинами, дізнаватимуться про плани на день. Зміниться підхід до оцінювання. Замість ранжування учнів оцінювання слугуватиме засобом аналізу індивідуального поступу учнів. Учителі застосовуватимуть палітру засобів для збору інформації: поточне оцінювання досягнень, спостереження, портфоліо учнівських робіт. Що станеться після закінчення першого класу? Після закінчення першого класу Ваша дитина піде у другий клас, де триватиме пілотування нового Державного стандарту. Після завершення початкової освіти у пілотних класах у 2021 році діти продовжать вчитися у основній школі також згідно з новим стандартом. Водночас, участь в пілотуванні жодним чином не впливає на кількість років навчання у школі. Впровадження 12-річки залежить виключно від політичної волі та наявності необхідних для цього ресурсів у бюджеті. Діти, що навчаються у пілотних класах, перебуватимуть у школі стільки ж років, скільки їх друзі зі “звичайних” класів. Як можуть допомогти батьки? У початкову школу дитина вже потрапляє з великим багажем знань і навичок. Вона вміє говорити, їсти, одягається, орудує простими знаряддями, доглядає за собою, має навички гігієни. Батьки - це перші учителі й найкращі знавці своєї дитини. “Нова українська школа” передбачає, що учителі разом з батьками утворюють партнерство, у центрі якого знаходиться дитина. Батьки зможуть співпрацювати з учителем у такий спосіб: Брати участь у постійному діалозі, в тому числі - у батьківських зборах Організовувати додаткову комунікацію (групи в месенджерах, інформаційні розсилки, “чайні зустрічі”, обміни книжками та іграми) Допомогати в організації заходів, проведенні класних і позашкільних занять Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак, зростає її самоповага. Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню дитини і полегшує засвоєння матеріалу. Це підтверджують наукові дослідження. Ось чому важливо зробити школу і дім одним цілим для дитини.

Презентація до уроку про Шевченка

https://drive.google.com/file/d/1EuzwQAMZd_bL8L0UqMTyZpIqF1jxDviA/view?usp=sharing

Т.Г.Шевченко – великий співець України

Тема. Т.Г.Шевченко – великий співець України

Мета. Розширити знання учнів про генія українського народу-Т.Г.Шевченка;

           Продовжити ознайомлення школярів із Шенченковим словом;

           Викликати бажання глибше пізнати творчість поета; удосконалювати

           Навички виразного читання; збагачувати словниковий запас;

          Виховувати любов і пошану до великого Кобзаря, прагнення зберігати    в пам'яті історію свого народу

Обладнання: презентація, виставка книг Кобзаря, індивідуальні картки,фрагменти музичних творів на слова Т.Г.Шевченка

Хід уроку

І. Організаційна частина

1 Робота з акровіршем( Слайд 2 )

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати,

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

2. Читання вірша вчителем

Щовесни , коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка.

Повні сил і живої снаги ,

Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.  ( слайд  3)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

1. Слово вчителя

       Усього 47 років прожив Тарас  Григорович Шевченко. 24 з них був кріпаком.

-         А хто такі кріпаки?

10 – у засланні, і тільки 13 – на волі.

     Ім'я Т.Г. Шевченка невіддільно пов’язано з Україною. Україна – це Шевченко. Шевченко – це Україна. У ньому наша історія, гордість і слава.

-         Сьогодні на уроці ми продовжимо розмову про життя і творчість великого сина українського народу.

ІІІ. Сприймання й засвоєння знань

1. Слово вчителя

- Готуючись до уроку , учні класу поділились на 3 групи, кожна з яких утримала домашнє завдання:

1 група « Біографи» – розповідь про життя Т.Г.Шевченка;

2 група « Дослідники» -  розповідь про Шевченка - художника;

3 група « Декламатори» -  підготувати декламацію віршів Шевченка ( на власний вибір)

2. Виступи учнів 1 групи ( Слайди 4 – 5)

1учень  Т. Г. Шевченко народився 9 березня 1814року в селі Моринці на  (Черкащині в сім'ї кріпаків. ( Хто такі кріпаки?) Ріс допитливим і чуйним хлопчиком.  Любив малювати , співати і дуже хотів учитися. Але в 9 років Тарас  втратив матір , а в 11 – батька. Так почалася  тяжка сирітська доля по наймах.

2 учень   Дуже хотів Тарас навчитися малювати.

Знайшов собі і вчителя-дяка, який згодився взяти його в науку.

Але  пан  ,не давши дозволу на навчання, зробив із хлопця прислужника-козачка і повіз до далекого Петербургу.(Слайд 6)

3 учень  І там ,ховаючись від пана , продовжував Тарас малювати  в парках столиці, де і зустрівся з земляком-художником Сошенком, який,помітивши талант Шевченка, познайомив його з художниками Брюлловим,  Венеціановим та поетом Жуковським. У 24 роки вони викупили Тараса  з неволі і допомогли поступити  в Академію мистецтв, яку він закінчив з двома срібними медалями. ( слайд 7)

  4 учень     У цей період він написав багато поетичних творів,

першою збіркою яких  став «Кобзар». У ній на той час було лише 8 поезій. Але -   це книга, якій судилося стати безсмертною  і вічною . Згодом виходили нові видання  « Кобзаря» , у яких було уже набагато більше поезій.

5 учень . Шевченко у творах передавав почуття і враження від свого життя

 і життя рідних та близьких людей . А звучали вони як гнів проти  насильства і несправедливості. За це був засланий Тарас Григорович

у далекі казахські степи на 10 років  рядовим солдатом  без права писати і малювати,без права жити на Україні. Туга за рідною землею народжувала нові вірші. ( Слайд 8)

 6 учень .  Повернувся Т.Г. із заслання вже зовсім хворим .10 березня 1861 року  Шевченко помер в Петербурзі,залишивши  заповіт  з проханням поховати його на рідній Україні.( Учень читає « Заповіт») Заповіт його виконали , поховавши на Чернечій горі біля Канева.( Слайд 9)

3. Огляд виставки творів Шевченка. ( Слайд 10)

Майже в кожній хаті українців є ця геніальна книга – « Кобзар» . Подивіться на книги нашої виставки, яку допомогла підібрати бібліотекар школи.  І вам у 1 класі подарували  збірку поезій Т.Г.Шевченка. які ви принесли сьогодні до клас

-         Хто такий кобзар?  ( Слайд 11)

Колись у сиву давнину , ходили по Україні старі, часто сліпі, люди і  співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків, під супровід кобзи. За це їх називали кобзарями.

-         Як ви думаєте, чому таку назву дав Шевченко своїй першій збірці?

  Шевченко не грав на кобзі, не співав на дорогах України, але , коли читаєш його вірші, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

4. Хвилина читців

Давайте прочитаємо вірші, які ви  підготували ( учні декламують)

4. Хвилина інсценізації (Вірш « Мені 13 минало»)

5. Гра «Закінч речення» ( Метод «рефлексія»)

- Я знаю, що твори Шевченка читали всі учні класу , і ви вже частково знайомі з його поезією. Так що ця гра буде підтвердженням того.

Я читатиму уривки з творів, а ви закінчуєте їх.

А) І досі сниться:вийшла з хати

Веселая, сміючись. …(мати)

Б)… Плугатарі з плугами йдуть,

Співають… ( ідучи  дівчата)

В) Сонце заходить,гори чорніють,

Пташечка тихне, поле…(німіє)

Г) …Яром на долину,

Пишається над водою…( червона калина)

ṟ)  …А качечка випливає

З качуром за ними ,

Ловить …( ряску)…

Д) Як умру, то поховайте

Мене на …(Вкраїні)

Е) Зоре  моя  вечірняя,

Зійди над…(горою)

6. Слухання пісень на слова Шевченка

   Свої твори Тарас Григорович писав чарівною барвистою

українською мовою, наближеною до народної; тому вірші легко читалися й запам’ятовувалися.  Композитори поклали  їх на музику. Один лише Микола Лисенко написав музику більше  як на 100 творів Кобзаря. А люди сприймали їх  як народні. (Слайд 11 дзв.)

(Слухання уривків з  пісень на слова Шевченка «Реве  та стогне Дніпр широкий», «Думи мої,думи»)

7. Виконання учнями пісні «Зацвіла в долині червона калина» ( Слайд 12)

Ми  з вами на уроці музичного мистецтва також вивчали пісню на слова  Т.Г.

Давайте спробуємо зараз її виконати.

8.  Розповідь про Шевченка – художника

        Шевченко був талановитим не лише поетом, а й художником. А малювати він почав раніше, ніж писати вірші. Малювати Тарас любив ще з дитинства. Коли мав вільну хвилину,знаходив шматок паперу, олівець, сідав у тихому куточку, щоб ніхто йому не заважав і малював. Дуже хотів він навчатися малювати.

       Але   багато прийшлось пережити Тарасу Григоровичу, перш ніж при допомозі відомих художників і поетів ,він отримав волю і змогу навчатися в Академії. Після закінчення навчання в Академії мистецтв Шевченко отримав дві срібні медалі. Такого не отримав жоден випускник.

        За своє життя  він написав 835 художніх творів, якими  і зараз захоплюються:  багато пейзажів, портретів, автопортретів, картин на історичну тематику. Особливо задушевно зображав Т.Г. мальовничі околиці і куточки українських сіл, береги річок, київські церкви;  любов'ю і захопленням наповнені картини про українських дівчат та жінок.

       Навіть. перебуваючи у засланні в далеких степах Казахстану, де йому було заборонено писати і малювати,Шевченко  все ж малював  шматочком вуглинки, захованим олівцем. Тому картини заслання мають саме таке зображення.  А 270 його творів вважаються втраченими.

8. Огляд репродукцій Шевченка: « На околиці»,  «Почаєвська лавра» , «Катерина»,  «Автопортрет» , « Селянська родина», портрет  пана Енгельгарда та інших вельмож ( Слайди13-17)  

9. Сучасники про Шевченка.

Шевченка шанували колись . шанують, пам'ятають і зараз. Ось як говорять про нього сучасники:

А) Вірш Уляни Кравченко

      Він дитя з-під стріхи,

Він в селянській свиті,

А придбав нам слави,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре. не загине,

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

Б ) Спів пісні сучасного гурту (Слайд 18)

-         А  ось так  виконують пісні на вірші Шевченка сучасні музичні  гурти.

ІV. Підсумок уроку

1. Гра «Шифрувальник»

1 група

2.  Реве та стогне Дніпр широкий,

1. Сердитий вітер завива,

4. Додолу верби гне високі,

3. Горами хвилю підійма.

2 група

4. Вітер з гаєм розмовляє,

1. Шепче з осокою;

3. Пливе човен по Дунаю

2. Один за водою.

3 група

2. Дивлюсь, аж світає,

4. Край неба палає,

1. Соловейко в темнім гаї

3. Сонце зустрічає.

2. Складання  « Сенкана»  про Шевченка ( Слайд 19)

1.Тарас Шевченко

2. Талановитий,відомий

3. Страждав, писав, малював

3. Шевченко – великий поет, художник.

4. Кобзар

3. Гра  «Інтерв’ю» в парах

- Постав сусідові по парті  запитання про урок

(Що нового дізнався?,  Що найбільше  запам’яталось?)

       

СПОСОБИ ІНТЕГРАЦІЇ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ.

Коваленко І.М.

СПОСОБИ ІНТЕГРАЦІЇ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ.

   

    У змісті навчання інтеграція знань здійснюється злиттям в одному предметі (темі) елементів різних навчальних предметів шляхом широкого міждисциплінарного підходу, який передбачає визначення інтегративних принципів загальноосвітнього значення. І. Петрова вважає, що взагалі „методологічною основою усіх видів зв’язків у навчальному процесі виступають: матеріальна єдність світу, розвиток і перетворення в природі та мислення, спільність теорії і практики, всебічність вивчення явищ і процесів ” [5, с. 25 – 28].               

     Одним із напрямків методичного збагачення уроків у початкових класах, як зазначає О.Я.Савченко, є проведення їх на основі інтеграції змісту [6, с.87].           Доцільність інтегрованих уроків випливає із завдань інтеграції знань умінь та навичок учнів з основ наук. Інтегрований урок об’єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Такий урок спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Він забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико – матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосовування.

     Мета інтегрованих уроків – формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв’язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально – виховної функції навчання.

     У результаті побудови і проведення уроку на інтегрованому підході у свідомості учня виникають якісно нові знання внаслідок одержання особливої інформації. Проте практика свідчить, що вчителі в основному прагнуть до подрібнення матеріалу, до так званого порційного викладання, хоча дітям, насправді, цікавіше живе і складне.

     Для уроків міжпредметної інтеграції змісту, як показують наукові дослідження і практика, характерні різні підходи. Міжпредметні зв’язки виступають як умова єдності навчання і виховання, засіб комплексного підходу до предметної системи навчання. Міжпредметні зв’язки мають особливе значення для формування природничо – наукових понять. Наприклад, на уроці ознайомлення з навколишнім світом діти вивчають поняття листяні, хвойні дерева. На уроках образотворчого мистецтва це поняття закріплюється в малюнку гілок листяного і хвойного дерев, на уроках праці – в ліпленні. Таким чином поняття не просто дублюються, а поглиблюються.

     Отже, міжпредметні зв’язки дають змогу поглибити вивчення матеріалу без додаткових затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до використання набутих знань у повсякденній практиці.   Однак не можна ототожнювати інтегрований урок із міжпредметними зв’язками, оскільки, як зазначає О.Я.Савченко, це різні методичні поняття [6, с.89]. Ідея інтегрованого навчання нині надзвичайно актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині самостійно досягати життєвої цілі, творчо самоутверджуватися у різних соціальних сферах. Звичайно, інтеграція як дидактичний засіб чи принцип має при цьому втілитися у навчальні предмети, у формі їх об'єднання і представлення єдиним цілим. Йдеться про конструювання і втілення способів інтеграції змісту освіти, на основі яких має розгортатися відповідний навчальний процес.

     Одним з напрямів інтегрування змісту предметів є проведення інтегрованих уроків. При цьому поурочна інтеграція здійснюється на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. Це об’єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних сторін пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань. В основі інтегрованого уроку лежить певним чином інтегрований зміст. Інтеграція шкільного змісту може бути повною або частковою. Цікаво, що характерною рисою початкової школи більшості зарубіжних країн стало навчання за інтегрованими уроками.

      Інтегрований урок об'єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Такий урок потрібно спрямовувати на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Він забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування. Отже, навчально-виховна система початкової освіти поєднує процеси навчального пізнання й діяльності учня, а інтегрований підхід до навчання дає змогу враховувати цю особливість початкового етапу навчання за допомогою вибору відповідної тематики, добору змісту нового матеріалу, способів і засобів оволодіння ним. Відповідно інтегровані уроки дають відчутні результати у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів: вносять у звичайну систему уроків новизну, знімають суворі кордони предметного викладання, допомагають дітям сприймати важливі поняття, явища цілісно й водночас різнобічно.    

                          Список використаних джерел

1.                     Браже Т.Г. Интеграция предметов в современной школе / Т.Г.Браже //Литература в школе. – 1996. - № 5. – С. 150-154

2.                      Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції / С.У. Гончаренко, І.М. Козловська // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 2. – С. 9-18.

3.                      Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.

4.                       Іванчук М.Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: навч. метод. Посібник / М.Г.Іванчук. – Чернівці: Рута, 2001.- 120 с.

5.                      Педагогика : Учебное пособие для студентов пед. учеб. заведений / В. А. С л а с т е н и н, И. Ф. И с а е в, А. И. М и щ е н к о, Е. Н. Ш и я н о в. – 3-е изд. – М. : Школа – Пресс, 2000. – 512 с.

6.                      Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах / О.Я.Савченко. - К. : «Магістр - 8», 1997. – 256 с.

7.                       С т у п а р и к Б. М. Національна школа: витоки, становлення / Б.М.Ступарик. – К. : ІЗМН, 1998. – 336 с.