Природознавство

Навчальний предмет. Природознавство. 2 клас

Розділ.  Природа восени

Тема. Взаємозв’язок неживої та живої природи восени.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань

Програма курсу «Природознавство» для 2 класу. 2012р.

Тема уроку: Взаємозв’язок неживої та живої природи восени.

Мета уроку: узагальнити та систематизувати знання учнів з вивченої теми,удосконалювати вміння працювати в робочих зошитах, правильно будувати висловлювання, працювати в групах; розвивати уміння учнів працювати з різними джерелами інформації, висловлювати власну точку зору, формулювати закінчені висловлювання;

виховувати любов до рідної природи, виховувати повагу до співрозмовника, толерантне ставлення до точок зору іншої людини.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань

Вид уроку: урок-подорож з використанням ІКТ

Обладнання: проектор, ноутбук, роздатковий матеріал, іграшка Лисеня, осінні корони, музичний запис А.Вівальді «Осінь», скринька з осінніми листочками, листи, конверти

Література: 1. Програма курсу «Природознавство» для 2 класу. 2012р.

2.Гільберг Т.Г. Природознавство. Підручник для 2 класу.

3.Гільберт Т.Г. Зошит з природознавства: навч. посіб. Для загальноосвіт. навч. закл. : 2-й кл. / Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак. - К.: Генеза, 2013. - с. 21

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Створення позитивної атмосфери в класі.

Сьогодні у нас незвичайний урок. Тому і настрій йому потрібний незвичайний. Ми будемо подорожувати осінніми стежками.

Давайте прослухаймо вже відому нам мелодію осені відомого італійського композитора А. Вівальді та перевдягнемося відповідно нашому осінньому настрою. (Учні слухають музику. Одягають запропоновані осінні корони.)

Яка чудова це пора - осінь. Багато пісень,віршів написані про неї. Ми теж знаємо деякі з них і з задоволенням вам їх прочитаємо. (Учні під музику розповідають підготовані вірші)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку.

Ось уже і закінчується осінь. Непомітно пролетіли три місяці. Ми з вами багато працювали, вивчаючи як природа готується до зими.

Сьогодні я пропоную вам вирушити в подорож до осінніх місяців, щоб побажати їм доброго здоров’я та подякувати за добру науку. Подорожуючи, ми пригадаємо з вами багато інформації, яку ви дізналися, вивчаючи тему «Осінь в природі».

ІІІ. Систематизація і узагальнення знань учнів.

1.     Збери пазл.

Щоб вирушити в подорож, потрібно вирішити до кого в гості ми йдемо. Перед вами розсипані слова. Вам потрібно швидко їх зібрати і побудувати з них речення. Тоді ми дізнаємося до кого вирушаємо в гості.

(Учні отримують по одному розрізаному слову. З складених слів діти утворюють речення.)

-         Яке речення у вас вийшло?

Місяці осені: вересень, жовтень, листопад.

Молодці, ви добре справились з завданням.

-         А чи пам’ятаєте ви чому так українці назвали осінні місяці?

(Відповіді учнів).

Давайте познайомимось з маршрутом нашої подорожі. (Слайд 2)

Щоб вирушити в подорож, потрібно визначити на чому нам зручно буде подорожувати. (Відповіді учнів)

Звичайно,  найзручніше буде подорожувати на велосипедах. Давайте уявимо, що біля кожної парти стоїть спортивний велосипед. Адже ми з вами дбаємо про своє здоров’я і займаємось спортом. Встанемо, зберемо необхідні речі. До речі, що нам потрібно буде під час подорожі? (Відповіді дітей: шапочки, знання, розум, увагу і т.д.) Складемо все у рюкзаки («Складаємо»). Сідаємо на велосипеди. («Сідаємо»)

Але щоб наші велосипеди рушили, нам потрібно 3 приказки про осінь. (Учні називають)

Молодці. Тепер ми можемо вирушити в дорогу.

2.     Відгадування загадок про осінь.

Вирушаємо в нашу подорож. Першим, до кого ми завітаємо, буде місяць Вересень. (Слайд 3 )

Він пропонує вам розгадати загадки.

Давайте відгадаємо загадки. Будьте уважні.

Поглянь навколо – чарівниця                                     

В коралах і у золоті стоїть!                                                            

Пожовкле листя і бездонна просинь,

І срібне павутиння ледь тремтить…

Іскриться сонце, але вже не жарко,

Вітрець в русявих кленах шурхотить.

У жовтім листі всі алеї парку,

А золото з дерев летить собі й летить.

Дихне вітрець , і листячко зірветься,                                           

Щоб політати в синяві небес                                                                                                                                                                          

А я дивлюся – і мені здається,

Що я іду у казку, в світ чудес. (Осінь)

1. Сумно у гаях блукає,
    Жовті шати одягає.
    Золотисту стелить постіль —
    Жде сестрицю білу в гості- .....

2. Невидимка ходить в гаї,
    Всі дерева роздягає. 

3. Там доорює, там сіє,
    Трусить яблука в садах.
    І малює, як уміє,
    На листочках і листках.
    — Ну й завзята ж у роботі!
    — Так за те вся в позолоті. 

4. Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? 

5. Без пензлика, без олівця
    Розфарбувала деревця. 
Відповідь на загадки 1-6: Осінь

6. Голі поля, мокне земля,
    Дощ поливає. Коли це буває? 

7. Жовте листячко летить,
   Під ногами шелестить.
   Сонце вже не припікає.
   Коли, діти, це буває? 
Відповідь на загадки 6-7: Восени

8. Тремчу, тремчу — змерзаю,
    Холодним всім вітрам
    Сорочку золотую
    По клаптикам роздам.
Відповідь на загадку 8: Осінній ліс

9. Кличуть нас ліси, поля, сади
    Дозбирати осені плоди.
    Із дерев спадає листя жовте.
    То землею ходить місяць...
Відповідь на загадку 9: Жовтень

10. Капле з неба, дахів, стріх
     Дощ холодний, перший сніг.
     Почорнів без листя сад,
     Що за місяць? 

11. Золоті метелики з дерева летять,
      Крильцями своїми сумно шарудять.
Відповідь на загадки 10-11: Листопад

12. Сидить — зеленіє,
     Лежить — пожовтіє,
     Падає — почорніє.
Відповідь на загадку: Листя

13. Без рук, без ніг,
     Та ворота відчиняє.

14. Без рук, без ніг,
     Під вікном ступає —
     В хату проситься.
Відповідь на загадки13-14: Вітер

15. Ходить баба сива-сива, розсипа горох по нивах.

16. То чорна, то сива
     По небі ходила;
     Набив її вітер —
     Сльози розпустила.
Відповідь на загадки: Хмара, дощ

-         Про які ознаки осені ми пригадали в загадках?

(Відповіді учнів)

3.           Перегляд презентації «Осінь в природі. Екскурсія по шкільному подвір’ю».

Давайте пригадаємо, як ми досліджували осінь на подвір’ї нашої школи. (Перегляд презентації)

Вересень дізнався, що ми вирушаємо в гості до його братів і передав для брата Жовтня скриньку з подарунками. (в скриньці лежать осінні листочки).

4.     Робота з презентацією.

А ось і Жовтень-художник. Позолотив всі дерева і дав сигнал природі готуватися до зими. (Слайд 4)

Давайте передамо йому подарунок від брата. (Діти приклеюють осінні листочки на магнітну дошку) Але виявляється  в скринці Вересня є ще й лист до брата. Давайте його зачитаємо.

Слайд 5 - текст листа

Наближається зима. Давайте визначимо, як готується природа до зими. Допоможуть нам в цьому слайди презентації .

Щоб справитись з завданням, вам потрібно вибрати правильні відповіді з запропонованих на слайдах.

Слайд 6 - рослини

Слайд 7 - комахи

Слайд 8 - птахи

Слайд 9 - тварини

Молодці, діти, ви чудово справились з завданнями. Місяць Жовтень розвеселився і дуже вдячний вам.

Тепер він просить вас передати привіт своєму брату-бешкетнику Листопаду. А разом з ним передає лист-сюрприз для брата.

5.     Виконання завдання в робочому зошиті.

Продовжуємо нашу подорож.

Але хто це?

Хитрий лис вкрав наш конверт з листом для Листопада. І залишив для нас записку. Давайте її прочитаємо. (Слайд 10)

Давайте виконаємо завдання на с. 21 робочого зошита. (Колективно виконуємо завдання і записуємо відповіді)

Лисеня задоволене вашими відповідями, тепер від повертає лист до Листопада.

6.     Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Слайд 11. А ось і сам Листопад-бешкетник.

Тож передамо для нього лист. Виявляється у ньому, крім привітання, завдання для нас.

Ось одне з них. Поясніть зв’язок між живою і неживою природою. (Слайд 12) 

-         Як називається зв'язок між 2,3, 4 блоками в схемі? (Ланцюжок живлення)

А ось і наступне завдання (Слайд 13).

Встановіть послідовність між явищами природи восени.

І\/. Підведення підсумків уроку.

Ви молодці, добре справились з усіма завданнями. (Слайд 14)

Але брати-місяці підготували для декого з вас сюрприз. (Нагородження учнів грамотами за вивчення теми «Осінь в природі»)

На цьому наша подорож закінчена.

Соціалізація учнів

СОЦІАЛІЗАЦІЯ УЧНІВ

         Останнім  часом  суспільство  вимагає  від  школи  виконання  соціальної функції,  а  саме:  введення  дитини  за  допомогою  навчання  у  розгалужену структуру  соціальних  ролей.  Залучення  учнів  до  участі  в  позакласній, позашкільній  роботі  сприяє  набуттю  ними  соціального  досвіду,  тобто відбувається  процес соціалізації особистості,  підготовка до  виконання  своєї ролі в суспільстві.  Адже особистість розвивається через активні суспільні дії,  свідомо  перетворюючи  і  оточуюче  середовище,  і  себе  в  процесі цілеспрямованої діяльності. Вчені  по  різному  висвітлюють  зміст  поняття «соціалізація».  На  нашу  думку,  слід  дотримуватися  визначення  соціалізації «як  двостороннього процесу,  що  включає  в  себе,  з  одної  сторони,  засвоєння  індивідом соціального досвіду,  соціальних ролей,  норм,  цінностей шляхом входження в соціальне середовище,  систему соціальних зв’язків,  з  іншої сторони,  процес активного  відтворення  індивідом  системи  соціальних  зв’язків  за  рахунок його активної діяльності,  активного включення в соціальне середовище»

         Соціалізація охоплює всі процеси залучення до культури,  комунікації і навчання,  з  допомогою  яких  особистість  набуває  здатності  брати  участь  у суспільному  житті.  Виділяються  три  основні  сфери,  в  яких  відбувається становлення  особистості: «спілкування,  діяльність,  самосвідомість».

         Визначальним  є  положення  про  те,  що  особистість,  яка  дотримується моральних норм в обставинах,  що постійно змінюються,  повинна мати певні орієнтири  для  визначення  лінії  своєї  поведінки.  Суперечності  можуть виникати  через  неправильні  уявлення,  неточне  сприймання  одержаної інформації,  реальних  життєвих  ситуацій,  будь-яких  інших  факторів,  характерних  для  сучасної  нестабільної  соціальної  ситуації.  Тим  більше,  що канали  і  засоби  передання  інформації  не  завжди  враховують,  а  часто ігнорують  психолого-педагогічні  особливості  учнів,  а  в  окремих  випадках інформація  має  негативну  спрямованість.  Саме  тому  навчально-виховне середовище  має стати джерелом соціального розвитку учнів. Левову частку в соціалізації учнів у сучасному освітньому просторі відіграє духовний храм – шкільна бібліотека.

         Щоб консолідувати навчально-виховне середовище на основі спільних цінностей, потрібна висока загальна культура, педагогічна культура і значний творчий  потенціал.  Вчителі  прагнуть  до  того,  щоб  навчально - виховне  середовище  забезпечило  емоційно-психологічну  захищеність  і душевний  комфорт  особистості. Адже  вчені  вважають,  що  соціалізувати дитину –  це насамперед навчити її  жити у злагоді  із собою та навколишнім світом.  Узагальненим  індикатором  соціалізації  особистості  виступає  її соціальна активність. Управлінням освіти відзначена щорічна активна участь та художньо-естетичне оформлення виготовлених експонатів до Дня міста, фестивалю національних меншин. 

         Відомо,  що  соціальна  активність  не  є  вродженою  якістю  особистості. Вона  формується  у  процесі  життя.  Необхідно  підкреслити,  що  досить ефективно  цей  процес  відбувається  у  підлітковому  віці.  Як  стверджують психологи,  підлітковий  вік  є  періодом  значних  зрушень  у  розвитку самосвідомості  особистості:  спостерігається  висока  сприйнятливість процесів,  що  відбуваються  в державі;  велике  прагнення  до  самопізнання  та пізнання свого краю, вивчення історії, традицій, культури тощо.

         Саме  в  цьому  віці  закладаються  основи  свідомої  поведінки,  загальна спрямованість  у  розвитку  соціальної  активності,  формується  свідоме ставлення до себе як до члена суспільства.  І від того,  як будуть сформовані морально-ціннісні  орієнтири  підлітка,  залежить  становлення  соціальних установок  його  особистості.  Однак,  учень  ще  не  володіє  достатньо розвиненою соціальною свідомістю,  не  має  цілком сформованої орієнтації  і тому особливо чутливий до того,  як співвідноситься те,  чому його навчають, і безпосередня практика.  Тому, вчителями школи І ступеня налагоджена робота щодо формування моральних цінностей, розвитку соціальної активності своїх підопічних.

         В  умовах  невідповідності  соціальної  спрямованості  навчально-виховного середовища і набутих теоретичних знань особистість або повністю відкидає  ці  знання,  керуючись,  як  правило,  життєвою  логікою  при безпосередній  практичній  взаємодії  із  зовнішнім  світом  або  діє  лише формально відповідно до них,  без внутрішньої переконаності у правильності своєї поведінки.

         Зазначимо,  що  учні  нашої  школи  уже  з  дитинства  знаходяться  під впливом  системи  суспільно  зумовлених  зв’язків  і  стосунків.  Ті  чи  інші ситуації,  які  виникають  у  школі,  стають  предметом  обговорення  на  вулиці; складається суспільна думка,  яка впливає на розвиток особистості.  В той же час, значна частина  школярів  в повній мірі не має можливостей відвідувати позашкільні та культурні заклади міста, що негативно позначається на загальному рівні соціалізації учнів.

         Сучасна соціально-економічна ситуація, несприятливі зміни, що відбулися протягом останнього десятиліття у доходах і рівні добробуту, якості й доступності до різного роду послуг є фактором погіршення становища сімей з дітьми. Важкі умови праці та низький рівень заробітної плати не дають змоги повноцінно забезпечувати життєві потреби населення (а, особливо, у віддаленій від міста школі), гарантувати реалізацію прав дітей, їх повноцінний розвиток, соціалізацію.

Процес  соціалізації  відбувається  як  єдність  усіх  трьох  сфер.  Така  єдність створює  для  учня  дійсність,  в  якій  він  може  спілкуватися,  оволодіваючи  системою  соціальних  відносин.  Отже,  суть  процесу  соціалізації  полягає  в тому,  що  особистість  поступово  засвоює  соціальний  досвід  і  використовує його для адаптації до соціуму. На  думку  вчених,  таке  засвоєння  відбувається  як  стихійно,  так  і цілеспрямовано.  Цілеспрямовані процеси впливу на особистість реалізуються передусім  у  навчанні  та  вихованні,  які  здійснюються  в  сім’ї,  школі, позашкільних суспільних та громадських організаціях. Стихійний  вплив  здійснюється  через  соціальні  ситуації  реального життя, масові інформаційні системи тощо.

Діалектика  процесу  соціалізації  полягає  в  тому,  що  особистість  не  є пасивною  по  відношенню  до  соціокультурного  середовища.  Володіючи активністю  та  відносною  самостійністю,  вона  вибірково  ставиться  до зовнішніх  обставин  у  процесі  засвоєння  соціального  досвіду.  Наявність  соціологічного знання впливає на усвідомлену дію особистості.

Як  результат  і  передумова  соціалізації,  культура  особистості  є  не просто  сукупність  знань  і  переконань.  Це  якісно  визначений  спосіб життєдіяльності,  який  є  втіленням  внутрішніх  якостей  особистості. Розуміння культурної сутності особистості пов’язане з власним сприйняттям суспільних цінностей,  які надають сенс життєдіяльності.  Вимоги суспільства до  особистості  відображаються  у  соціальних  нормах,  які  є  зовнішньою необхідністю по відношенню до неї.

Проте,  жодні соціальні норми не  визначатимуть  поведінку учня,  поки не  будуть  внутрішньо  сприйняті  особистістю.  Учень  стає  активним учасником  процесу  соціалізації,  використовуючи  соціальний  досвід попередніх  поколінь,  враховуючи  особливості  ментальності  українського народу,  культурні надбання інших народів.  Одне із завдань освіти як фактора соціалізації  учнів  полягає  у  сприянні  творчій  адаптації  молодої  людини  до суспільного життя.  

         Соціалізація  учнів  відбувається  насамперед  через  залучення  їх  до культурних  цінностей  через  систему  знань.  У  зв’язку  з  цим  актуалізується необхідність  введення  факультативного  курсу  соціології  в  школі,  щоб  учні були  здатні  орієнтуватися  у  процесах,  які  відбуваються  у  суспільстві.  Це один  із  вагомих  чинників  цілеспрямованої  соціалізації.  Таким  чином, «індивід може здійснити вплив на світ,  що його оточує,  визначаючи напрями, в  яких  рухається  суспільство».  Це  дасть  змогу  підвищити відповідальність особистості за власні вчинки.

         Соціальний  розвиток,  життєві  орієнтири,  цінності та  запити школярів  мають  специфічні  ознаки.  Ціннісні  орієнтації  у  поєднанні  із соціальними  нормами  складають  цілісно-нормативну  систему  регуляції їхньої  поведінки,  яка  постійно  контролюється  громадою  через  сусідів, родичів,  школу,  органи  місцевого самоврядування. 

Багатогранність життя  школи забезпечується спільними зусиллями колективу, місцевих господарств, громадськості. Мала  чисельність  учнівського  і  педагогічного  колективів  є  суттєвою ознакою  функціонування  школи.  Організація  навчальної діяльності  учнів  у  школі  не  обмежується  заняттями,  оскільки  навчальний  і виховний процеси тісно пов’язані між собою.  Позитивним моментом є те,  що створюються  сприятливі  передумови  для  індивідуалізації  навчальної  і виховної роботи, взаємовпливу учнів. Специфіка  малочисельної  школи  вимагає  особливої  уваги  до організації  позакласної  діяльності,  що  враховує  запити  та  інтереси  дитини. Цьому слугують різновікові  гуртки.

З метою усвідомлення причетності учнівської молоді до великої шкільної родини міста, формування ціннісних ставлень учнів до себе, людей, суспільства та культурних цінностей, життєвої компетентності, толерантності міська КТС «Шкільна родина» ознайомлює учнів із досвідом життєдіяльності класних колективів, учнівського самоврядування, класів та шкіл. У рамках КТС «Шкільна родина» учнівське самоврядування школи готує зустріч шкіл-партнерів та  міні-проект  «В гостях у школи». Учні школи разом із класними керівниками задіяні  в пошуковій діяльності за напрямом «Випускники – видатні особистості в будь-якій галузі, активні громадські діячі». За результатами пошукової діяльності до  міського музею освіти міста буде оформлено альбом  «Школа ними пишається».

Досить  плідним  є  досвід, який набувають учні під час роботи над соціальними  проектами, які реалізуються,  опираючись  на  учнівське  самоврядування.   Так, благодійні акції «Запали надію в серці», Всеукраїнська акція «Лист пораненому», Благодійна акція по збору коштів на потребу воїнів 79 аеромобільної бригади, які знаходяться в зоні АТО,  формують повагу до захисників Вітчизни, воїнів-учасників АТО, виховують учнівську молодь на прикладах подвигів старших поколінь в ім’я миру, волі українського народу і незалежності нашої держави, виховують  співчуття, доброту та милосердя.

Адже  процес  соціалізації  неможливий  без  залучення  учнів  до  участі  в управлінні  шкільними  справами  через  організацію  учнівського самоврядування. Таке самоврядування робить шкільне життя змістовним,  творчим. Зазначимо, що система самоврядування може набувати будь-яких форм,  але вона повинна функціонувати так, щоб  кожний  учень  розвивався  та  ставав  соціально  успішною  особистістю.

У  школі  діє  така  система,  де  учні  мають  більше  можливостей  для самовираження,  розвитку  і  виявлення  організаторських,  виконавчих, комунікативних умінь. Завдяки цьому активізувалася волонтерська робота. Участь у акціях, робота гуртках,  творчих  об’єднаннях,  участь  у  різноманітних  конкурсах,   участь у корисних справах є початковими ланками соціалізації особистості,  у процесі якої здобувається практичний досвід громадянської дії.  Соціалізація учнів не обмежується лише позакласною та позашкільної роботою. На уроках вчителями впроваджується технологія  проектів  з  розв’язання  завдань  удосконалення  соціальної дійсності,  що  обумовлює  соціалізацію  учнів,  налічує  такі  стадії  зміни поведінки,  як  підготовка,  усвідомлення,  переоцінка,  дія.  Учні  виробляють власну позицію,  моделюють різні ситуації,  виробляють нові проекти спільної діяльності.  При виборі тематики творчих проектів враховується краєзнавчий матеріал рідного села.  Саме  соціальні  проекти  виступають  одним  із шляхів зростання соціальної активності особисті.

Важливим  у  розвитку  соціальної  активності  учнів  є  оволодіння навичками  поведінки  у  соціальному  середовищі,  сприйняття  та  засвоєння моральних  норм,  загальнолюдських  цінностей.  Розвиток  комунікативних здібностей  дитини  дозволяють  їй  інтегруватися  в  суспільство,  сприяють формуванню уміння спілкуватися,  вести дискусії,  відстоювати власну думку.  З метою набуття учнями соціального досвіду,  уміння жити у громадянському суспільстві  слід  активніше  включати  школярів  у  різні  форми  діяльності  на основі  діалогу,  співпраці.  Учням  слід  надавати  більше  прав  і  повноважень, створювати широкі можливості для самореалізації кожного. Через  діяльнісний  підхід  в  освітньому  процесі  учень  бере  участь  у моделюванні  явищ  суспільного  життя.  З  цією  метою  пропонується моделювання  проблемних  ситуацій,  використання  методу  проектів, створення  індивідуально-групових  програм  навчання  спілкуванню, впровадження занять з культури спілкування. З 2014-2015 н.р. у групі подовженого дня започатковано освітній курс «Освіта для сталого розвитку в дії». 

Спілкування  завжди  виступає  референтним  показником  усіх суспільних  інновацій,  які  безпосередньо  віддзеркалюються  у  змістових характеристиках,  механізмах  і  спрямованості  цього  процесу.  Кожна  дитина проходить  свій  індивідуальний  шлях  в  опануванні  навичкам взаєморозуміння,  у  розвитку  відповідних  здібностей.  Необхідно розширювати  досвід  спілкування  учнів,  різноманітні  контакти  з  батьками громадськістю,  оскільки  наші учні  мають  обмежене  число  суб’єктів спілкування.  

         Отже, для  актуалізації  комунікативних  можливостей  учнів  необхідно виділити  педагогічні  умови,  за  яких  найбільш  успішно  відбуватиметься процес спілкування, а саме:

·  організація  діяльності  колективу  на  основі  поєднання  управління самоуправління та саморегуляції;

·  проблемність  запропонованого  змісту,  що  вимагає  від  учнів самостійних рішень під час обміну думками;

·  забезпечення  суб’єктивної  значущості  змісту  для  колективу особистості,  враховуючи  вік,  інтереси  учнів,  особливості спілкування на певному віковому періоді їх розвитку.

·  використання творчих можливостей учнів в організації діяльності.

Реалізація  визначених  умов  допоможе  зробити  міжособистісному спілкування школярів змістовним, соціально цінним.

Вважаю, що спільною  метою  педагогічного  та  учнівського  колективів є формування  ініціативної,  соціально  активної,  спроможної  приймати нестандартні  рішення  особистості.  Здатність  успішно  взаємодіяти  з  іншим дає  змогу  виявляти  активність,  зумовлює  соціальне  становлення  учнів  школи.  Усвідомлення школярами своєї причетності до розв’язання важливих  громадянських  справ  є  ознакою  їхньої  активної  позиції у дорослому житті. 

Урок читання 4 клас

Коваленко Ірина Миколаївна,

вчитель початкових  класів,

вчитель вищої категорії,

«Старший вчитель»

Радіонівської загальноосвітньої

школи І – ІІІ   ступенів,

Криворізької районної ради,

                                                                                 Дніпропетровської області

Хто співає з чужого голосу, той назавжди втратив свій власний

Тема уроку. Юрій Ярмиш "Як Солов'ятко вскочило у біду".

Мета. Удосконалювати навички швидкого, правильного, виразного читання і

усвідомлення прочитаного; збагачувати словниковий запас,  формувати

оцінні судження;

розвивати увагу, уяву, зв’язне  мовлення;

виховувати  любов до рідного слова,  мови.

Обладнання:  мультимедійні засоби, тестові завдання для перевірки домашнього завдання, квіточки, чисті аркуші для групової роботи, маркери,  план – конспект уроку у вигляді мультимедійного проекту , малюнки птахів: солов’я, дрозда, мухоловки, дятла, іволги, зяблика, вівчарика, вівсянки, очеретянки,чорноголовки,кросворд.

                                                              Хід уроку

І. Створення емоційного фону уроку

Добрий день, діти!

Вже пролунав шкільний дзвінок

Покликав всіх він на урок.

Рівненько стали. Все. Вже час,

Роботу починає клас.

За парти всілися зручненько

Поклали ручки всі гарненько.

Всміхнулись вчителю, сусіду,

Бо навчання у радість дітям.

  Хай на нашому уроці панує атмосфера доброзичливості, взаєморозуміння, пізнання та успіху.

ІІ. Мовночитацька розминка

1. Артикуляційна зарядка.

Починаємо урок без заминки

З артикуляційної розминки.

Рот – хатинка, губи – двері.

Хто в хатинці цій живе?

У цій затишній оселі

Язичок живе веселий.

Ох і жвавий він хлопчисько,

Наш веселий Язичок! (Вправа «Стрілочка»)

Повернувся на бочок,

Подивився вліво, вправо,

Потім знову уперед («Годинник», «Стрілочка»).

У футбол рішив пограти («Футбол»)

та й пішов відпочивати.

2. Вправа на дихання «Рахунок на видих».

3. Розчитування.

      Вправа на розширення кута зору.

каз                ка

каз                      кар

каз                              очка

каз                                        итися

каз                                                ковий

– Яке слово «зайве»? Чому?

      Вправа на розвиток навички читання.

– Прочитайте слова з максимальною швидкістю в порядку зростання номерів.

ІІІ. Активізація розумової та пізнавальної діяльності

1. Вправа «Інтерв’ю».

–       Діти, що таке казки?

–       Які бувають казки?

–       Яку казку називають авторською?

2. Перевірка домашнього завдання.

1.      Читання казки ланцюжком.

2.      Переказ казки в особах

– На минулому уроці ми розділили ролі і ось перевіримо, як ви готові переказувати казку в особах.

3. Перевірка виконання творчого завдання.

– Діти, чи виконали ви творче завдання? Хто склав сенкан-характеристику героя прочитаного твору?

VІ. Актуалізація опорних знань

•        Погляньте на дошку. Чи знайомі вам тварини , які зображені на малюнках?

(Знайомі)

•        Як ми можемо їх назвати одним словом? Чому?

(Це птахи, бо їх тіло вкрите пір’ям)

•        А чи знаєте ви як вони називаються?

•        Давайте перевіримо.

•        Погляньте ще раз уважніше.

 За якими ознаками  ми можемо поділити їх на дві групи?

(Перелітні і зимуючі)

•        Як на вашу думку, чому я вам запропонувала пригадати те, що ви знаєте про птахів?

          (Напевне твір з яким ми будемо 

             знайомитись сьогодні про птахів)

 V. Повідомлення теми уроку

– Сьогодні на нас чекає знайомство ще з одним персонажем авторської казки. Здогадайтесь хто це. (Звучить спів солов’я, на його фоні вчитель читає загадку).

В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

– Ви впізнали хто це співає? (Соловей)

Створення інтригуючої ситуації

Казка авторська нова,

Зашифрована вона.

Пропоную не дрімати −

Назву казки відгадати.

– Прочитайте назву казки, викинувши літери, що повторюються.

Я  К З З С О З З Л О З З В’ Я З З Т К О З З В  С К О З З Ч И З З Л О З З В З З Б І З З Д У

А щоб автора назвати,

Треба теж поміркувати.

Ю                     И                         І                            Р

                                                                                           Я  

Ш                     Р                         М                          Й                                    

Назвіть хором.

Отже, сьогодні ми познайомимось із казкою Ю. Ярмиша

 «Як Солов’ятко вскочило в біду».

VІ. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Очікування»

– Діти, що ви очікуєте від уроку?

Цей урок навчить:

•        читати вдумливо;

•        працювати в групах;

•        характеризувати героїв твору;

•        міркувати про життєві цінності;

•        висловлювати свої думки.

Нехай здійсняться сподівання,

 VІІ. Сприйняття, осмислення нового матеріалу

1. Знайомство з творчим шляхом Ю.Ярмиша.

– Та спочатку послухайте повідомлення дослідника-літературо-знавця про творчий шлях Ю.Ярмиша. (Вправа «Мікрофон»)

2. Передбачення за заголовком.

– Ще раз зверніть увагу на назву казки. Яка біда могла трапитись із головним героєм?

(Діти висловлюють свої думки)

 – А зараз ми дізнаємось, що ж трапилось насправді.

         Сьогодні ми прочитаємо казку Юрія Ярмиша про те, "Як Соло-в'ятко вскочило у біду".

•        Як ви вважаєте про що може розповідати нам дана казка?

(Відповіді дітей)

VІІІ. Робота над новим текстом.

1.      Первинне ознайомлення зі змістом твору.

•        Зараз ми прочитаємо казку .

Спочатку методом читання твору вчитель + учень

Візьміть олівчики і під час читання казки підкреслюйте слова, зміст яких ви не розумієте,а також назви птахів ,які будуть зустрічатися вам в казці.

2.Словникова робота.

•        Вправа «Пошуки людського скарбу»

–  Знайди когось, хто може пояснити значення слів:

утне (заспіває), митець (той, хто майстерно виконує що-небудь),

на один лад (одноманітно).

•        «Прочитай і утвори пару»

•             Про кого йдеться у цьому творі?

•        Чим Солов'ятко відрізнялося від інших птахів?

Фізкультхвилинка

3.Робота над змістом казки. Відповіді на запитання.

•        Чим здивувало Солов'ятко птахів лісу?

•        Чому спочатку всі птахи захоплювалися співом Солов'ятка?

•        Чому батьки-Солов'ї не віддали  Солов'ятко  в науку до майстра?

•        Чому він вирішив дати останній концерт?

4.Вибіркове читання.

•        Прочитайте:

Як зустріли співака слухачі? 

Як птахи відгукувалися про спів  Солов'ятка?

Що вони усі засуджували?

Що сказав співцю Соловей Дзвінкоголосий?

Чому Солов'ятко вскочило у біду?

•        У чому головна думка казки?

•        Чи тільки птахів вона стосується?

5.Гра « Чи уважно ти читав».

 •       Пропоную вам заповнити кросворд

•        У порожні клітиночки вам потрібно вписати назви птахів, ті які ви підкреслили в ході читання тексту.

•        А щоб виконувати вам було легко, скажу вам підказку:

Птахи знаходяться під тим номером, у якому порядку вони зустрічаються в казці.

6.Робота в групах.

•        Наступним кроком нашого уроку буде ваша робота в групах.

•        Об’єднайтеся в групи по кольору смайликів, які знаходяться у вас на партах.

•        Пригадування правил роботи в групах.

•        Ось коли ви згрупувалися, пропоную вам виконати завдання: скласти план до казки.

Перевірка виконаного завдання

7. Визначення головної думки казки.

– У чому головна думка казки?

– Які рядки твору вирішують головну думку? Прочитайте.

– Чи тільки птахів стосуються ці слова?

– Яких людей описав автор, створивши образ Солов’ятка?

– Які рядки казки можуть бути їм як навчання?

– Чого ж навчила вас ця казка?

IX. Підсумок уроку. Рефлексія

– Наш урок добігає до кінця.

– Чи справдились ваші очікування?

– Продовжте речення:

«Цей урок навчив мене…»

Оцінювання роботи учнів

   – Дякую вам, діти, за співпрацю, за ваші висловлені думки, міркування.

X. Домашнє завдання

– Перед вами домашнє завдання різних рівнів. Оберіть для себе те, яке для вас найцікавіше.

Завдання середнього рівня

Виразно читати казку в особах, переказувати.

Завдання достатнього рівня

Переказувати казку від імені Солов’ятка. Скласти поради головному герою казки.

Завдання високого рівня

Написати есе «Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається».

  – Любіть, шануйте вивчайте рідну мову, українську пісню, нашу історію.

•        І пам'ятайте слова однієї мудрої людини: "Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих  Звуків свого  дитинства, не заслуговує на ім'я лю-дини".