Інтегрований урок з математики в 3 класі

               Інтегрований урок з математики

                                  в 3 класі

Тема: Письмове  додавання і віднімання трицифрових чисел.

            Розв’язування задач.

Мета: закріплювати уміння письмово додавати і віднімати трицифрові

             числа. Удосконалювати вміння учнів розв’язувати прості задачі

              на дії віднімання і додавання. Формувати обчислювальні навички.

             Розвивати логічне мислення.  Виховувати  любов до рідного краю,

             повагу до історичного минулого.

Обладнання:  презентація, картки, музичний супровід, таблиці

  

                     Хід уроку

Про стару старовину.

Розкажу я вам не казку,

А бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло.

Що нащадками забуте,

За водою попливло.

І слайд.

Було це понад 500 років тому. На острові  Хортиця козаки утворили власну козацьку державу – Запорозьку Січ, яка проіснувала понад 200 років.

«Козаки»- відтатарського слова «кайзак», що значить «вільнийчоловік», «безстрашний вояк». А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.

Козаки — це вільні люди.

Козаки — безстрашні люди.

 Козаки — борці за волю.

За народу  кращу долю!

Козацькому роду нема переводу.

Козак з біди не заплаче.

 Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Де козак, там і слава.

нападали на турків і татар і хоробро воювали з іншими ворогами України. Вони боронили народ і рідну землю від ворожих переслідувань і прагнули до того, щоб український народ мав свободу і свою власну державу. І не один із них віддав своє життя за рідний край і народ.

ІІ слайд.

Осідком запорожців булла Запорозька Січ на Дніпрі, понижче порогів, на островах, середріки. Там запорожці жили постійно; там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.

Січ - то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що кому-небудь неможливо було дістатися на Січ. І хоча не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося.

Козаки були сміливими, сильними. Вони любили позмагатися в час відпочинку.

Перетягування канату.

У козаків цінився розум. Зараз і ми з вами позмагаємося .

Естафета. (приклади  за варіантами).

Козаки – це спритні хлопці і кмітливі.

Улюблена гра козаків у вільний час «Бій півнів».

Зараз покажемо які ми кмітливі.

Приклади з віконцями.

+2?6               ?5?              6??

  ?4?              +1?4            -?32

--------           --------         --------

888                 794             327

Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі.

Їхні славнозвісні човни — «чайки» — не боялися ні бурі, ні оснащених важкимигарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали наабордаж. Човни «чайки» були понад 12 метрів завдовжки й 3–5 — завширшки. У них вміщалося близько 60 запорожців з усім військовим спорядженням, до якоговходило кілька легких гармат. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Особливо морськими походами і битвамипрославився козацький гетьман Петро Сагайдачний (родом із Львівщини). На чайках він не один раз перепливав Чорне море до Константинополя, раптовими нападами

нищив турецьку столицю, звільняючи багато козаків з неволі.

ІІІ слайд.

      Задача

•      Гетьман Петро Сагайдачний мав у першому загоні 432 козаків, а в другому – на 21козака  більше.

•      Ів. Поставте до задачі таке запитання, щоб задача розв’язувалася  однією дією.

•      ІІв. Поставте до задачі таке запитання, щоб задача розв’язувалася двома діями.

Гетьман  Петро Сагайдачний  збирався
вирушити  у похід  на  козацьких “Чайках”   .

ІVслайд.

•      До першого загону він зібрав

•      632 козаків, до другого загону – 421 козака.

•      На скільки більше козаків у першому загоні?

•      Змінити запитання так, щоб задача розв’язувалася дією додавання.

А чи знаєте ви прізвища першого і останнього
гетьманів Запорозької Січі?

Я пропоную вам про це дізнатися, розв’язавши приклади.

Якщо приклади обчислили правильно, то ви дізнаєтесь прізвища

гетьманів.

123+145=268           8х4=32

235+312=547         947-321=626

420+80=500          360+233=593      

600-50=550           767-217=550

887-782=105          247=300=547    

898-630=268           480+20=500

51+54=105                                           51+54=105

81:9х3=27                                             989-721=268 

5х6+25=55                                             64:8=8

2х2х8=32                                               4х8+23=55

968-421=547                                        2х2х8=32

589-407=182                                        869-322=547

                                                                495-313=182

В   268	Ц     27	Ш    500	Н    550
Е    105	Ь     55	К     32	Й    182
А    626	Л    593	С     8	И    547

Розповідь учнів про гетьманів  Вишневецького і Калнишевського.

Присягаємо край рідний

Над усе любити.

Рідний народ шанувати

І для цього жити.

Як ріка в гору не піде,

Як сонце не гасне,

 Так ми того не забудем,

Що рідне, що власне.

АДАПТАЦІЯ УЧНІВ 5-Х КЛАСІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

Інтенсивна навчальна програма, хронічна втомлюваність від перевантажень часто викликають у дітей страх перед школою, вчителями. Ці фактори посилюються при переході учнів до 5 класу і призводять до шкільної дезадаптації, яка у свою чергу підвищує ймовірність виникнення психоматичних захворювань. Тому профілактика шкільної дезадаптації – одне із найвадливіших завдань для шкільного психолога.

Психічна адаптація – це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повина враховувати особливості серидовища й активно впливати на нього,  щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів.

   Ефективність процесу шкільної адаптації значною мірою визначає успішність навчальної діяльності, забезпечення фізичного і психічного здоров’я дитини. Будь-яке порушення збалансованності системи „особистість – середовище ” може стати джерилом тривоги. Якщо його не ліквідувати, то рівень тривоги зростає, і формується емоційний стрес.

Основними ознаками дезадаптації є:

-         складнощі в навчанні;

-         агресивна поведінка щодо педагогів та однокласників;

-         надмірна активність та рухливість;

-         підвищена збудженність, тривожність;

-         нездатність до концентрації уваги;

-         емоційна неадекватність;

-         відчуття власної неповноцінності;

-         погано контрольована поведінка.

Період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило, пов’язані із певним ускладненням  як для дитини, так і для вчителів і батьків. Упродовж  одного-трьох місяців, у деяких випадках і до півроку, відбувахється процес шкільної адаптації, який не завжди позитивно позначається на успіхах дитини.

  Розрізняють два типи дезадаптованих учнів:

-         школярі, які самі відчувають труднощі і створюють численні труднощі для оточення (педагогів, батьків, інших дітей) – так звані „важкі” діти;

-         учні, яким самим важко у школі, але оточенню вони не створюють особливих неприємностей.

  5 клас (10 років) – це кінець дитинства, період, що передує підлітковому. У цей час діти в основному врівноважені, спокійні, вони відкрито і довірливо ставляться до дорослих, визначають їхній авторитет, чекають від учителів, батьків інших дорослих допомоги.

  Основними завданнями розвитку в 5-му класі є:

-         оволодіти базовими шкільними знаннями та уміннями;

-         формування уміння вчитися у середній школі;

-         розвиток навчальної мотивації, формування інтересів;

-         розвиток навичок співробітництва з однолітками, уміння змагатися з іншими, правильно і різнобічно порівнювати свої результати з успішністю інших;

-         формування вміння досягати успіхів і правильно сприймати невдачі, розвиток впевненості у собі;

-         формування уявлень про себе як про вмілу людину з великими можливостями розвитку;

  У середній школі докорінно змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи „класний керівник - вчителі предметники” та до кабінетної системи. Те, що цей період співпадає із кінцем дитинства, є достатньо стабільним періодом розвитку, сприятливим для адаптації школяра до нових вчителів, нових умов навчання.

  Як показує практика, більшість дітей переживає цей період переходу як важливий крок у їхньому житті. Центральне місце посідає сам факт закінчення молодшої школи, який так чи інакше підкреслюється вчителями і батьками. Іншою важливою складовою  є власне предметне навчання.

  Попри те, що діти і раніше вивчали різні предмети, саме при переході в середню школу вони починають розуміти й усвідомлювати з’вязок цих предметів з певною областю знань.

  На питання, чи відрізняється чим-небудь і чим самим навчання в 5 класі від початкової школи, п’ятикласники відповідають: “Малята просто вчаться рахувати, а ми вчимо математику; раніше ми просто читали оповідання про те, що було, а тепер вчимося історії”.

  Для багатьох дітей, які навчались в одного вчителя, перехід до багатьох вчителів з різними вимогами, характерами, стилями відносин також є зовнішнім показником їхньої дорослості.

  Крім того, певна частина дітей усвідомлює такий перехід як шанс знову почати шкільне життя, налагодити стосунки, що не склалися із педагогом у молодших класах. Бажання „добре вчитись”, „робити все щоб дорослі були задоволені”, „щоб не хвилювались і не переживали”- достатньо сильне в п’ятикласників.

   Крім того,  важливим чинниками успішної адаптації дитини до школи є сприятливі умови соціального середовища дитини, якими є не тільки школа, але й сім’я. До них належать:

№ з/п	Сприятливі чинники соціального середовища дитини	Кількість дітей з високим рівнем адаптації,  %
1.	Адекватне усвідомлення свого статусу в групі ровесників	97,8%
2.	Правельні методи виховання в сім’ї	95,3%
3.	Безконфліктна ситуація в родині	94,4%
4.	У сім’ї немає конфліктів через алкоголь	91,1%
5.	Високий рівень освіченості батьків	87,9%
6.	Функціональна готовність до навчання в школі, шкільна зрілість	86,9%
7.	Високий статус у групі до вступу в 1-й клас	85,5%
8.	Високий рівень освіченості матері	83,2%
9.	Повна сім’я	77,6%
10.	Позитивний стиль ставлення до дітей вихователя і вчителя під час підготовчого періоду	62,7%
11.	Задоволення від спілкування з дорослими	74,3%
12.	Позитивний стиль ставлення до дітей 1-го класу	59,8%

КРИТЕРІЇ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ

АДАПТАЦІЇ ШКОЛЯРІВ ДО ШКОЛИ

( для вчителів )

Засвоєння шкільних норм поведінки		Ефективність навчальної діяльності
Поведінка на перерві	Поведінка на уроці	Засвоєння знань	Навчальна діяльність
Висока ігрова активність, охоче бере участь урухливих іграх	Сидить спокійно, сумлінно виконує всі вимоги вчителя	Правильне, безпомилкове виконання шкільних завдань	Активно працює на уроці, часто підносить руку і відповідає правильно	5 балів
Активність виражена мало: полюбляє заняття в класі з кимось із дітей, читання книг	Виконує вимоги вчителя,іноді на короткий час відволікається	Невеликі поодинокі помилки	На уроці працює, правильні й неправильні відповіді чергуються	4 бали
Активність дитини обмежується заняттями, пов’язані з підготовкою до наступного уроку	Зрідка повертається обмінюється короткими репліками з товаришами	Поодинокі помилки, пов’язані з пропуском букв і їхньою заміною	Рідко підносить руку, віповідає правильно	3 бали
Не може знайти собі заняття, перпходить від однієї групи дітей до іншої	Часто простежується скутість у рухах, позі, напруженість у відповідях	Погане засвоєння матеріалу з одного з основних предметів, є помилки	Навчальна активність нетривала,часто відволікається, не чує запитання	2 бали
Пасивна, рухи скуті, уникає інших	Виконує вимоги вчителя частково, часто відволікається, постійно розмовляє	Часті помилки, неохайне виконання завдань: багато виправлень, закреслень	Дитина не включається в навчальний процес	1 бал

Успішність соціальних контактів
Емоційне благополуччя	Ставлення до вчителя	Взаємини з однокласниками
Гарний настрий, часто усміхається, сміється	Вявляє товариськість до вчителя, після уроку підходить, спілкується	Товаристка, легко еонтактує з дітьми	5 балів
Спокійний емоційний стан	Цінує гарну думку вчиткля про себе, прагне виконувати всі його вимоги; звертається за допомогою	Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звертаються діти	4 бали
Епізодично виявляється знижений настрій	Старанно виконує вимоги вчителя, але за допомогою звертається до однокласників	Сфера спілкування обмежена: контактує тільки з деякими дітьми	3 бали
Негативні емоції (тривожність, смуток, іноді страх, уразливість, запальність, дратливість)	Виконує вимоги вчителя формально, не зацікавлена в спілкуванні. Хоче бути непомітною	Прагне бути поруч з дітьми, але не вступає з ними в контакт	2 бали
Плач без усяких на те причин, часто свариться з дітьми, підвищує голос	Уникає контакту з учителем, у спілкуванні з ним легко бентежиться, губиться, говорить тихо, затинається	Замкнена, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті (інші діти байдужі до неї)	1 бал

Інтегрований курс

Державний стандарт початкової загальної освіти визначає, що саме мають знати й уміти учні по закінченню певного циклу навчання, окреслює ідейні засади та принципи навчально-виховного процесу, логіку його організації тощо.

Користуючись Стандартом, вчителі зможуть розробляти свої навчальні програми та курси на основі інтеграції предметів.

Адже Стандарт визначає спільні очікувані результати, які учень має досягнути за певний період. А шляхи досягнення цих результатів – тобто навчальні програми – можуть бути різними.

На основі Стандарту, МОН має розробити і затвердити Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів (про них – далі), а також організувати забезпечення загальноосвітніх начальних закладів навчально-методичними комплектами.

Що передбачає цей проект Стандарту?

Стандарт проголошує презумпцію талановитості дитини, рівний доступ до освіти і відсутність будь-яких форм дискримінації.

Серед принципів цього стандарту:

– цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;

– радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість “навченої безпорадності”;

– принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Це особливо важливо для дітей молодшого шкільного віку – вони мають навчатися в атмосфері взаємної довіри та поваги, без цькувань та насильства.

У Стандарті вказано, що між 2 і 3-ою академічними годинами варто проводити рухливі ігри, зазвичай на вулиці.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд (на засвоєння навчального матеріалу, піти з учнями в музей тощо).

Наприкінці кожної чверті – корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже всі вони навчаються згідно зі своїми темпом та особливостями.

Стандарт передбачає інтегроване навчання в початковій школі. Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу.

Що таке компетентності?

Стандарт дає таке визначення: це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати навчальну діяльність.

Тобто не знання заради знань – а вміння їх застосовувати в реальному житті. Якщо ще стисліше: не що ти знаєш – а як ти цим вмієш користуватися. Саме тому в Стандарті постійно вказуються прив’язки до досвіду дитини та можливостей застосувати здобуті знання на практиці.

Ось, наприклад, кілька конкретних очікуваних результатів з мовно-літературної освітньої галузі. Наприкінці 4-го класу дитина вже “обґрунтовує своє ставлення до усного повідомлення, наводячи приклади з власного досвіду, а також спираючись на набуті знання”, та “вступає і підтримує навчальний діалог на теми, пов’язані з важливими для дитини життєвими ситуаціями”.

А ось так виглядають конкретні очікувані результати в природничій освітній галузі: “пояснює значення крові в організмі людини, значення шкіри для організму людини та її гігієни, гігієни органів чуття”, “застосовує компас, мікроскоп, розрізняє джерела енергії, пояснює корисність застосування відновлювальних джерел енергії”.

Навіщо вводиться інтеграція?

Дитина в ранньому віці сприймає світ цілісно, а не по-предметно. Тому навчання в початковій школі буде інтегрованим – предмети будуть об’єднуватись довкола цікавих для дитини тем чи проблем.

Проект Стандарту вводить інтегрований підхід у навчанні. При цьому варто розуміти, що інтеграція предметів вже давно не є чимось експериментальним – тож в українських школах впроваджується не щось абсолютно нове та неперевірене.

Більше того, в Україні є школи, які давно вже працюють за таким інтегрованим підходом у навчанні.

Теми для викладання змісту в рамках інтегрованих курсів можуть обирати як вчитель, так і діти.

Наприклад, вийшов фільм про Супергероя, який зацікавив дітей. Вчитель бере цю тему, ставить задачі і проблемні ситуації, через які розвиваються предметні навички. Скажімо, “за скільки часу Супергерой може дістатися з одного будинку до іншого, аби допомогти дівчинці?”. Або “напишіть листа Супергерою”.

При цьому, розвиваються базові навички з читання і письма – але робиться це набагато ефективніше через ті речі, що цікаві дітям і не відірвані від їхнього життя.

Як буде реалізовуватись така інтеграція?

Пропонується інтегрувати сім освітніх галузей у курс “Я досліджую світ”.

Окремими навчальними предметами залишаються іноземна мова, фізкультура та мистецтво.

Звичні для нас “українська мова” та “математика” пропонується теж інтегрувати, але не повністю. 3 4-х годин на тиждень вивчення математики один урок викладатиметься в рамках інтегрованого курсу, а інші три – як окремі навчальні предмети.

Так само з українською мовою. Автори стандарту пропонують 2 години цього навчального предмету викладати в рамках курсу “Я досліджую світ”, а решту 5 – як окремий предмет “Українська мова”.

Які освітні галузі визначає Стандарт?

Загалом їх 9 (у дужках наводимо скорочення, яке використовується в індексі державних вимог до обов’язкових результатів навчання):

·                     Мовно-літературна (МОВ)

·                     Математична (МАО)

·                     Природнича (ПРО)

·                     Технологічна (ТЕО)

·                     Інформатична (ІФО)

·                     Соціальна і здоров’язбережна (СЗО)

·                     Фізкультурна (ФІО)

·                     Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Навчальний процес буде здійснюватися відповідно до вікових особливостей дітей. Навчання відбуватиметься через діяльність, зокрема проектну діяльність; пізнавальний процес буде організовано таким чином, щоби приносити радість дитині. Обсяг домашніх завдань буде зменшено, а час на рухову активність і творчість – збільшено; итині буде створено умови для розвитку особистості. Замість слухняності плекатимуться автономність та незалежне мислення. Учитель підтримуватиме дітей, щоб розвивати їх навички з різних освітніх галузей, а також самоповагу і впевненість у собі; “Новій українській школі” з першого класу буде формуватися здоровий спосіб життя. Буде створено умови для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку; “Новій українській школі” буде створено атмосферу довіри і взаємоповаги. Школа стане безпечним місцем, де немає насильства, цькування та дискримінації. Що зміниться в класній кімнаті? Освітнє середовище буде організоване таким чином, щоб кожна дитина почувала себе у класі затишно і безпечно, а кожен клас відображав ту спільноту дітей, яка там навчається. Навчальний простір буде організований так, щоби задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах. Спільна робота у шкільному колективі сприятиме розвитку взаємоповаги і відповідальності. Водночас, будуть місця, де дитина зможе побути на самоті. Так само буде виділено місця, де б діти змогли зберігати особисті речі, які вони приносять у школу. Стіни і меблі будуть використовуватися для розміщення робіт учнів. Це підвищує їх самооцінку і формує гідність. Як зміниться зміст? Обсяг вивчення окремих освітніх галузей, таких як мовно-літературна чи математична, не зменшиться, просто зміниться спосіб подачі. Повсякденне навчання стане цікавим та успішним. В майбутньому це допоможе сформувати інтерес учнів до математично-природничих дисциплін. Замість вивчення окремих предметів знання з різних галузей будуть даватися через інтегровані теми. Наприклад, першою темою у 2017-2018 н.р. буде “Я школярик”. Інші теми: “Знайомтесь - це я”, “Природа і ми” тощо. Протягом навчального року таких тем буде 35-1 тема на 1 тиждень. Навчальні заняття в рамках кожної теми організовані як “міні-уроки”, які переходитимуть в активну діяльність дітей в малих групах. Планування тем здійснюється за активної участі самих учнів за схемою “знаємо” - “хочемо дізнатися” - “дізналися”. Таким чином формуватиметься почуття відповідальності учнів за свій час і свій вибір. Як зміняться методи викладання? Роль учителя зміниться. Крім передачі знань вчитель буде формувати спільноту, сприяти формуванню позитивної самооцінки, розвивати ключові навички для життя. Зокрема, будуть виховуватися цінності свободи і відповідальності. Почуття безпеки. Вміння формувати і відстоювати власну точку зору, слухати інших, ділитися, досягати компромісів. Разом з учителем учні братимуть участь в розробленні та дотриманні правил поведінки у класі. Кілька разів на тиждень у спеціально відведеному місці будуть проводитися ранкові зустрічі, під час яких діти обмінюватимуться новинами, дізнаватимуться про плани на день. Зміниться підхід до оцінювання. Замість ранжування учнів оцінювання слугуватиме засобом аналізу індивідуального поступу учнів. Учителі застосовуватимуть палітру засобів для збору інформації: поточне оцінювання досягнень, спостереження, портфоліо учнівських робіт. Що станеться після закінчення першого класу? Після закінчення першого класу Ваша дитина піде у другий клас, де триватиме пілотування нового Державного стандарту. Після завершення початкової освіти у пілотних класах у 2021 році діти продовжать вчитися у основній школі також згідно з новим стандартом. Водночас, участь в пілотуванні жодним чином не впливає на кількість років навчання у школі. Впровадження 12-річки залежить виключно від політичної волі та наявності необхідних для цього ресурсів у бюджеті. Діти, що навчаються у пілотних класах, перебуватимуть у школі стільки ж років, скільки їх друзі зі “звичайних” класів. Як можуть допомогти батьки? У початкову школу дитина вже потрапляє з великим багажем знань і навичок. Вона вміє говорити, їсти, одягається, орудує простими знаряддями, доглядає за собою, має навички гігієни. Батьки - це перші учителі й найкращі знавці своєї дитини. “Нова українська школа” передбачає, що учителі разом з батьками утворюють партнерство, у центрі якого знаходиться дитина. Батьки зможуть співпрацювати з учителем у такий спосіб: Брати участь у постійному діалозі, в тому числі - у батьківських зборах Організовувати додаткову комунікацію (групи в месенджерах, інформаційні розсилки, “чайні зустрічі”, обміни книжками та іграми) Допомогати в організації заходів, проведенні класних і позашкільних занять Коли батьки беруть участь у шкільних заходах, співпрацюють з учителем, дитина бачить, що всі значимі для неї дорослі піклуються про неї. Відтак, зростає її самоповага. Об’єднання зусиль учителів і батьків сприяє особистісному зростанню дитини і полегшує засвоєння матеріалу. Це підтверджують наукові дослідження. Ось чому важливо зробити школу і дім одним цілим для дитини.

Презентація до уроку про Шевченка

https://drive.google.com/file/d/1EuzwQAMZd_bL8L0UqMTyZpIqF1jxDviA/view?usp=sharing